Справа № 487/7091/21
Провадження № 2/487/711/22
04 липня 2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Сухаревич З.М.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
06 жовтня 2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
11 жовтня 2021 року зазначену позовну заяву залишено без руху.
04 листопада 2021 року позивач подала заяву про усунення недоліків, у якій зазначила, що позивачем ураховано висновки Верховного Суду щодо розрахунку пені за несплату аліментів. Заборгованість утворилась більш ніж за 10 років, а тому розмір пені перевищить розмір заборгованості. Відтак, пеня в даному випадку дорівнює розміру заборгованості - 87103,10 грн.
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва №2-4968/2008 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 17.07.2008 і до повноліття дитини. Відповідач аліменти не сплачує вчасно, тому утворилась заборгованість. Враховуючи, що заборгованість у творилась більше ніж за 10 років, розмір пені перевищує суму заборгованості. З урахуванням норми ч. 1 ст. 196 СК України, яка встановлює, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, з відповідача слід стягнути неустойку в розмірі 100 % відсотків заборгованості - 87103,10 грн.
Ухвалою від 17 листопада 2021 року зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечення проти розгляду справи за правила спрощеного позовного провадження та відзив до суду не надав.
У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого:
Із матеріалів справи встановлено, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 вересня 2008 року №2-4968/2008 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.07.2008 р. по день досягнення дитиною повноліття.
Зазначене рішення суду відповідач виконує не у повному обсязі та має заборгованість за виконавчим листом станом на 31.08.2021 року - 87103,10 грн. (розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 14.09.2021, складений державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) Янєвою Н.М.).
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За приписами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Як роз'яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 р., передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Як згадувалось вище, свої зобов'язання за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва по сплаті аліментів ОСОБА_3 належним чином не виконав, заборгованість станом на 31.08.2021 року складає 87103,10 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування та стягнення з ОСОБА_3 пені за прострочення сплати аліментів.
Доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась з незалежних від нього причин, відповідачем не надано.
Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.
Обрахувавши розмір пені відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, позиції з тексту Постанови КЦС ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21, судом встановлено, що він перевищує розмір заборгованості, а тому на підставі ч. 1 ст. 196 СК України, стягненню підлягає пеня у розмірі заборгованості, тобто 87103,10 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню за несплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 31.08.2021 року у розмірі заборгованості, а саме у сумі 87103,10 грн.
Крім того,оскільки при подачі позову позивач звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за несплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 31.08.2021 року у сумі 87 103,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 04 липня 2022 року.
Суддя: З.М. Сухаревич