номер провадження справи 4/54/22
18.07.2022 Справа № 908/689/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)
про стягнення 36735,00 грн.
13.05.2022 через систему ЄСІТС «Електронний суд» до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 772/08-07/22 від 13.05.2022) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м. Запоріжжя про стягнення 36735,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2022 справу № 908/689/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/689/22 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/54/22, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 993, 1188 ЦК України, ст., ст. 2, 27 Закону України «Про страхування», ст., ст. 9, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та заявлені з наступних підстав: позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 від 02.09.2020, укладеного з ОСОБА_1 , внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.09.2021, виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 36785,00 грн., а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини якого трапилась ДТП, застрахована в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на підставі полісу ЕР № 203656124. Позивачем 06.12.2021 на адресу відповідача направлялася заява № 31302 щодо виплати страхового відшкодування (регресний платіж) в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. На підставі зазначеного, позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36735,00 грн. (з урахуванням франшизи в розмірі 0,00 грн., встановленої в полісі ЕР № 203656124). Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2022 у справі № 908/689/22 відповідачу запропоновано у строк до 02.06.2022, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2022 Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 13.07.2022 (вх.. № 8128/08-08/22 від 14.07.2022) Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» судом до розгляду не прийнятий.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 17.06.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.07.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
02.09.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 та додатковим обладнанням, вказаним в розділах 5, 6 Договору, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .
02.09.2021 о 12 год. 01 хв. в місті Запоріжжі по вул. Лермонтова, 26 сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (власник автомобіля ОСОБА_2 ) та автомобіля «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 (власник автомобіля ОСОБА_3 ).
Внаслідок вказаної ДТП з вини водія транспортного засобу «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 сталося зіткнення з транспортним засобом «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно із довідкою Національної поліції України № 3021246427882195 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2021 у справі № 335/9969/21, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 п., п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Вказаною вище постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2021 у справі № 335/9969/21 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до Протоколу огляду транспортного засобу (по КАСКО) № 00455628 від 05.09.2021, складеного страховим агентом ОСОБА_4 , рахунку ФОП Петренко О.Ю № 36 від 19.11.2021 (на суму 36585,00 грн.) і рахунку ФОП Петренко О.Ю. № 1 від 245.01.2022 (на суму 2200,00 грн.) загальна вартість відновлення автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 становить 38785,00 грн.
За умовами п., п. 9.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 від 02.09.2020 розмір франшизи у інших випадках, крім передбачених в п., п. 9.1 - 9.3 Договору, зокрема, у випадках спричинення збитків в наслідок ДТП, що призвели до пошкодження транспортного засобу, складає 0,5 % від загальної страхової суми, що зазначена в п. 8 Договору (410000,00 грн.), але не менше 1500,00 грн.
Відповідно до п. 13 Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 від 02.09.2020 строк його дії починається з 00 год. 00 хв. 07.09.2020 і закінчується 24 год. 00 хв. 06.09.2021.
Таким чином, Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 від 02.09.2020 діяв станом на час дорожньо-транспортної пригоди 02.09.2021.
Письмових доказів, якими спростовується зазначене, матеріали справи не містять.
Позивачем затверджено Страховий акт № 00455628 від 23.11.2021, згідно із яким у зв'язку із настанням 02.09.2021 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату Страхувальнику - ОСОБА_2 - страхового відшкодування в сумі 34535,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок ФОП Петренко О.Ю.
Розмір страхового відшкодування розраховано наступним чином:
36585,00 грн. (вартість відновлення автомобіля) - 2050,00 грн. (франшиза за умовами договору) = 34535,00 грн.
Крім того, позивачем затверджено Страховий акт № 00455628 ДОПЛАТА від 30.01.2022, згідно із яким у зв'язку із настанням 02.09.2021 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату Страхувальнику - ОСОБА_2 - страхового відшкодування в сумі 2200,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок ФОП Петренко О.Ю.
Розмір страхового відшкодування розраховано наступним чином:
38785,00 грн. (вартість відновлення автомобіля) - 2050,00 грн. (безумовна франшиза за умовами договору) - 34535,00 грн. (сума сплачених страхових відшкодувань за цим страховим випадком) = 2200,00 грн.
Позивачем здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 34535,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 261435 від 24.11.2021, а також здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 22006,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 006040 від 31.01.2022.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/203656124 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 , згідно Полісу № ЕР/203656124 застрахована відповідачем, позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» направлялася Заява № 31302 від 06.12.2021 на виплату страхового відшкодування (регресний платіж) в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідачем вказана заява позивача на виплату страхового відшкодування (регресний платіж) залишена без відповіді та задоволення.
На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 36735,00 грн. з урахуванням розміру франшизи, встановленої в Полісі № ЕР/203656124 (0,00 грн.)
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 009045/4605/0000179 від 02.09.2020 у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено Страхувальнику ( ОСОБА_2 ) страхове відшкодування в загальному розмірі 36735,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 261435 від 24.11.2021 і № 0060404 від 31.01.2022.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України «Про страхування» визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № ЕР/203656124 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «ЗАЗ 110217» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02.09.2021.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до наявних в матеріалах справи рахунків № 36 від 19.11.2021 на суму 36585,00 грн. і № 1 від 24.01.2022 на суму 2200,00 грн., виставленого ФОП Петренко О.Ю., загальна вартість відновлення автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 склала 38785,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 36735,00 грн. належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/203656124 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 0,00 грн.
При цьому, приймаючи до уваги положення ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах № 910/3650/16, № 910/32969/15, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Таким чином, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як Страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу лише витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження).
Згідно з розрахунками позивача до Страхових актів 00455628 від 23.11.2021 і № 00455628 ДОПЛАТА від 30.01.2022 коефіцієнт фізичного зносу складових транспортного засобу «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 , що підлягають заміні, становить 0 %.
Отже, вартість матеріального збитку автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та складає з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, що підлягають заміні, та франшизи, передбаченої умовами Договору, 36735,00 грн.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Як вже зазначалося раніше, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/203656124 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.
На підставі наведеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, що підлягають заміні, та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом № ЕР/203656124 у сумі 36735,00 грн. є обґрунтованою.
З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 36735,00 грн. позивачу не відшкодував.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» 36735,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольняються судом в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження стягнення суми 6000,00 грн. судових витрат позивачем подано копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного між Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання адвокатським бюро за дорученням клієнта правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; представництво та захист клієнта в судах всіх рівнів та інстанцій, складання документів правового характеру та процесуальних документів (позовних заяв).
За умовами п., п. 4.1-4.5 договору вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. За результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін.
Додатковою угодою № 1 від 13.12.2021 дія договору № 1/20ю від 31.12.2020 припиняється 31.12.2022.
Відповідно до додатку № 1 від 20.04.2022 до вказаного договору клієнт доручив бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржника клієнта за господарським судочинством за справою щодо випадку 02.09.2021, страховий акт 00455628, № 00455628 доплата, сума страхового відшкодування 34535,00 грн. і 2200,00 грн., страхувальник Нагнибіда Т.О.. За надання бюро клієнтові правової (правничої) допомоги клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 6000,00 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції по справі.
Отже розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.
Згідно з підписаним між сторонами за договором № 1/20ю від 31.12.2020 Актом про надання послуг № 49 від 12.05.2022 Адвокатське бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» надало, а Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» прийняло правову (правничу) допомогу у суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі № 31489 (страхові акти 00455628, № 00455628 доплата), загальна вартість послуг за цим актом склала 6000,00 грн.
Сума 6000,00 грн. по страховим актам 00455628, № 00455628 доплата, згідно рахунку № 49 від 20.04.2022, сплачена позивачем на користь АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» згідно з платіжним дорученням № 3253 від 25.04.2022, копія якого наявна в матеріалах справи.
У матеріалах справи наявні копія ордеру серії КС № 138683, виданого 16.09.2021 за договором № 1/20ю від 31.12.2020 АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (адвокат Білоконь І.В.), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1639 від 21.05.2019, виданого Білоконь І.В.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
При цьому, суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 6000,00 грн. витрат професійну правничу допомогу.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м. Запоріжжя про стягнення 36735,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) 36735 (тридцять шість тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 34 коп. страхового відшкодування, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 20» липня 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.