Справа № 346/6426/21
Провадження № 2-о/346/52/22
12 липня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю: секретаря Рокіщук Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгайчиківська сільська рада Коломийського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
в заяві вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявниці ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Джурківського старостинського округу Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі - Джурківський старостинський округ).
За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, яким все своє майно заповів заявниці ОСОБА_1 . У визначений законом строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого державним нотаріусом Першої Коломийської райдержнотконтори відмовлено в прийнятті такої заяви.
Проте, заявниця вважає, що вона фактично прийняла спадщину після смерті діда, оскільки на день його смерті постійно проживала разом з ним за однією адресою, та здійснювала за ним догляд, хоча її місце проживання на той час було зареєстроване за іншою адресою. Тому заявниця просить суд встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент його смерті, як такий, що має для неї юридичне значення, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України надасть їй змогу реалізувати свої права як спадкоємиці.
В судове засідання заявниця не з'явилася, 16.06.2022 року подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності та вказує, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 43).
Представник заінтересованої особи Петро Гломба (староста Джурківського старостинського округу) в судове засідання не з'явився, 07.02.2022 року подав до суду письмову заяву, в якій не заперечив проти розгляду справи у його відсутності (а.с. 26).
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи і оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Коломия Івано-Франківської області, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис №411 (а.с. 5).
На підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 830991 та ЯЕ № 830531 ОСОБА_2 за життя належали земельні ділянки, площами 0,3200 га. та 0,8400 га. відповідно, які розташовані відповідно в урочищах «Фастівецьке» та «Золота гора» с. Джурків Джурківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15,16).
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №9 (а.с.8).
В довідці виконавчого комітету Джурківського старостинського округу, виданій 09.11.2021р. №612 зазначено, що померлій ОСОБА_3 за життя належали земельні частки (паї), що знаходяться в с. Джурків Коломийського району. На день смерті ОСОБА_3 разом з нею проживав та було зареєстроване місце проживання її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом Підгайчиківської сільської ради не посвідчувався (а.с.14).
Згідно із заповітом, посвідченим секретарем Джурківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області Данилюком Я.Д. 14.07.2004 р., ОСОБА_2 все своє майно та належні йому права заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто заявниці (а.с.7).
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч.1 ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 після смерті спадкодавця звернулася до нотаріальної контори з пропущенням шестимісячного строку в зв'язку з чим листом державного нотаріуса Першої Коломийської районної держаної нотаріальної контори від 08.12.2021р. № 823/01-16 заявниці відмовлено в прийнятті її заяви про прийняття спадщини (а.с.18).
Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом від 03 березня 2004 № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Як вбачається з паспорту громадянина України місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 , а тому не змогла належним чином підтвердити нотаріусу своє постійне проживання з ОСОБА_2 , місце проживання якого було зареєстроване в АДРЕСА_2 .
Згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Взявши до уваги положення наведеної норми Закону Верховний Суд в постанові від 04.07.2018р. по справі № 404/2163/16-ц вказав, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Згідно з даними довідки, виданої старостою Джурківського старостинського округу 31.05.2022 року № 281, місце проживання заявниці ОСОБА_1 , 1983 року народження, було зареєстроване в АДРЕСА_2 з 12 вересня 2001 року по 17 грудня 2010 року та вона фактично проживала за даною адресою зі своїм дідом ОСОБА_2 до його смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).
Таким чином, суд діцшов висновку, що факт, який просить встановити ОСОБА_1 , знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів. Тому вимоги поданої заяви підлягають повному задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, суд, -
заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , разом з її дідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20.07.2022 року.
Суддя Калинюк О. П.