Справа № 344/17453/21
Провадження № 2/344/1047/22
19 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років, покликаючись на те, що 19 вересня 2012 року між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі у подружжя народилося троє дітей, зокрема ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є фізично здоровим та працездатним, є спроможним надавати матеріальну допомогу позивачці. З урахуванням положень статті 84 Сімейного кодексу України, позивачка вважає необхідним та достатнім розміром аліментів на її утримання, які підлягають стягненню з відповідача, у розмірі 1500 гривень щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Якубовський О.О. подав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за відсутності позивачки та її представника.
Відповідач в судове засідання не з”явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
19 вересня 2012 року між сторонами Відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1301 від 19.09.2012 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.09.2012 року (а.с. 4).
У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 8, 9).
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, аліменти до досягнення дитиною трьох років.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Суд враховує ті обставини, що у зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка не має змоги працювати і утримувати себе. Також суд зважає на те, що відповідач є особою працездатного віку та, на думку суду, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки.
А відтак, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини, з огляду на що слід стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки у розмірі по 1 500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову - з 03 листопада 2021 року, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено критерії, за якими визначається співмірність витрат на оплату послуг адвоката.
Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката визначаються, в тому числі на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
В підтвердження понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу суду представником позивача було надано копію Договору № 207 про надання правової допомоги від 24.09.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Якубовський та партнери», в особі керуючого Якубовського О.О., Тарифи на правову (правничу) допомогу, Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 01.12.2021 року та копію квитанції № 456202 від 07.12.2021 року, згідно якої позивачка перерахувала на Адвокатське бюро «Якубовський та партнери» грошові кошти на суму 3000 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені ОСОБА_1 судові витрати, понесені на правничу допомогу в сумі 3000 грн., підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 .
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 908 гривень 00 коп. судового збору.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 268, 259, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову - з 03.11.2021 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Відповідно до ст.430 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави 908 гривень 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.