Справа № 215/314/22
2/215/1477/22
19 липня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Сердюк А.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Доценко Т.Ю.
розглянувши у судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї,
19.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ «Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю члена сім'ї, у якій просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 650 000 грн та на користь її дитини ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 650 000 грн.
В обґрунтування вказує, що з 07.08.2010 позивачка та ОСОБА_1 , перебували в зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.02.2017 ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст./пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст./ група «А». ЛН першого-другого ст. Згідно довідки МСЕК від 23.07.2020 ОСОБА_1 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 90% за професійним захворюванням. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_1 відповідно до довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 14.04.2021 встановлено причинний зв'язок між смертю та професійним захворювання. Смертю батька позивачці та їх сину завдано моральну шкоду, так як позивачка тяжко пережила смерть рідної людини, вона проходила лікування. Їх син не може усвідомити що батька немає. У зв'язку зі смертю батька вона втратила не тільки рідну, близьку людину, а й надійну опору та моральну підтримку в його особі. Після смерті батька вона та дитини відчули сильне душевне потрясіння, шок. Тривалий час перебували у пригніченому стані. Смерть чоловіка та батька призвела до порушення нормальних життєвих зв'язків позивачки та її сина і необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Зважаючи на вище викладене і те, що втрата батька настала внаслідок порушення роботодавцем вимог щодо безпеки праці, позивачка просить стягнути на її користь 650 000 грн. моральної шкоди у зв'язку з втратою рідної людини, а також на її користь, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 650 000 грн.
Ухвалою суду від 03.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 25.02.2022 в порядку загального позовного провадження.
25.02.2022 підготовче судове засідання справи відкладено на 31.03.2022.
30.03.2022 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Доценко Т.Ю. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що чоловік позивачки працював на підприємстві відповідача в умовах впливу запиленості повітря робочої зони 10 роки 1 місяць, що не є тривалим часом. Хоча згідно довідок МСЕК стан здоровя ОСОБА_1 погіршувався стрімко. Крім того, останній уклав трудовий договір та свідомо обрав професію зі шкідливими умовами праці, був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, користувався пільгами та гарантіями і у всякий час міг змінити роботу. Повне усунення негативного впливу умов виробництва на здоровя неможливе. Вказує на відсутність доказів моральних страждань та підстав для стягнення моральної шкоди. зазначає, про стягнення з підприємства моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , а також скрутне матеріальне становище підприємства у звязку з війною проти росії.
31.03.2022 підготовче судове засідання справи відкладено на 15.04.2022.
15.04.2022 підготовче судове засідання справи відкладено на 16.06.2022.
Ухвалою суду від 16.06.2022 закрито підготовче провадженні і справу призначено до судового розгляду на 11.07.2022.
11.07.2022 справу знято з розгляду на 19.07.2022.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Доценко Т.Ю. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечує щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 з 07.08.2010 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 7). Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Під час перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем йому було встановлено професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої ст./пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст./ група «А». ЛН першого-другого ст. (а.с.10-12, 23, 24, 25-26, 27, 28, 29, 30, 31-32, 33-34, 35, 36).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11.04.2017 року ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів 10 років 1 місяць, причиною виникнення професійного захворювання стало перевищення в 2,5 рази ГДК вмісту пилу з вільним діоксином кремнія у повітрі робочої зони (а.с.10-12).
Згідно довідок МСЕК ОСОБА_1 16.02.2017 року первинно було встановлено втрату працездатності у розмірі 15 % з переоглядом 24.06.2019 ; 21.07.2019 року - у розмірі 30 % з переоглядом 01.07.2020 та 3 групу інвалідності; 23.07.2020 року - у розмірі 30 % та 1 «Б» групу інвалідності; 23.07.2019 року - у розмірі 90 % з переоглядом та 1 «Б» групу інвалідності ( а.с. 13,14,15,16,17,18,19).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер (а.с. 9).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 1047 від 22.12.2020 та посмертного епікризу, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_1 з професійним захворюванням ( а.с. 21-22, 23).
Оцінка суду.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності "від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої внаслідок смерті у зв'язку з професійним захворювання, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Тобто цивільно-правова відповідальність роботодавця наступає у випадку порушення вимог про безпеку праці.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Отже, у зв'язку зі смертю чоловіка та батька дитини позивачки, причиною якої є недотриманням відповідачем вимог чинного законодавства у сфері безпеки праці, позивачці та її дитині спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, люблячого чоловіка-батька, опори та моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв'язків.
Враховуючи вищевикладене та наявність доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю чоловіка позивачки-батька дитини та професійним захворюванням, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
З урахуванням викладеного, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачки і дитини, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивачки 170000 грн. моральної шкоди та на користь дитини 170 000 грн., в інтересах якої діє позивачка, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.
Посилання представника відповідача на залежність рівня професійного ризику від самого працівника, об'єктивний характер шкідливих умов праці , нетрималу працю, стягнення моральної шкоди на користь працівника, суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають правового значенння для вирішення спору. При цьому, суд також зазначає, що акт про розслідування хронічного профзахворювання і лікарське свідоцтво про смерть № 1047 щодо причин смерті ОСОБА_1 відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувався і є чинними.
Згідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Оскільки позов має дві позовні вимоги майнового характеру - то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3000 грн. згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».
На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.ст.23, 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 (чотириста тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь неповнолітнього ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 150 000 (чотириста тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3000 грн. на користь держави.
В інший частині позову - відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.