Справа № 192/876/22
Провадження № 1-кс/192/201/22
Ухвала
Іменем України
"20" липня 2022 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, клопотання дізнавача СД відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по внесеному 09 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12022046570000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт майна,
за участю учасників провадження:
дізнавача - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_5 ,
Дізнавач за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на одну резинову камеру чорного кольору з автомобіля, одну сітку жилкову довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм, власником яких є ОСОБА_5 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження.
На обґрунтування клопотання дізнавач та прокурор зазначили, що в провадженні сектору дізнання перебуває кримінальне провадження №12022046570000148 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, за фактом повідомлення зі служби «102» про те, що 08 липня 2022 року приблизно о 19 год. 30 хв. в с. Микільське - на - Дніпрі, Солонянського району, Дніпропетровської області ОСОБА_5 здійснював незаконний вилов риби з р. Дніпро.
Тому просили з метою збереження речових доказів, накласти арешт на одну резинову камеру чорного кольору з автомобіля, одну сітку жилкову довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм.
В судовому засіданні дізнавач підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.
Власник майна проти задоволення клопотання не заперечував.
Прокурор в судове засідання не з'явився причини неявки слідчому судді не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у відповідність ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим розгляд клопотання проводився у відсутність особи, яка не з'явилась.
Вислухавши дізнавача, власника майна дослідивши додані до клопотання матеріали слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Пунктом 2 вказаної частини передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Дізнавачем в якості мети накладання арешту на майно було зазначено - збереження речових доказів по справі, а саме однієї резинової камери чорного кольору з автомобіля, однієї сітки жилкової довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм, з метою забезпечення кримінального провадження, а саме запобігти можливості його знищення або пошкодження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046570000148 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а саме незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, внесено відомості (а.с. 5).
З клопотання та матеріалів кримінального провадження, вбачається, що під час огляду місця події 08 липня 2022 року працівником поліції було вилучено одну резинову камеру чорного кольору з автомобіля, одну сітку жилкову довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм. Вказане майно належить ОСОБА_5 , про що він зазначив в своїх первинних поясненнях 08 липня 2022 року (а.с. 10-11, 14).
Враховуючи те, що вилучене майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення та є знаряддям кримінального правопорушення, оскільки використовувалось для його вчинення, а також містить інші відомості, які необхідні для доказування кримінального правопорушення, тому дане майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України і тому є речовим доказом по справі, у зв'язку з чим є підстави для його арешту.
Постановою дізнавача від 09 липня 2022 року одну резинову камеру чорного кольору з автомобіля, одну сітку жилкову довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм приєднано до кримінального провадження №12022046570000148, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 липня 2022 року, як речові докази (а.с. 15).
Частиною 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
31 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Оцінивши досліджені докази в сукупності, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що тимчасове вилучене у ОСОБА_5 08 липня 2022 року майно є речовим доказом по даному кримінальному провадженню і тому доводи дізнавача про необхідність арешту вказаного майна з метою збереження речових доказів є обґрунтованими, у зв'язку з чим клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Визначаючи спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає, що оскільки арешт накладається з метою збереження речових доказів, тому визначений дізнавачем спосіб арешту майна, а саме позбавлення права користування та розпорядженням майном є обґрунтованим, у зв'язку слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на тимчасове вилучене майно ОСОБА_5 шляхом заборони користування, розпорядження майном.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 171-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по внесеному 09 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12022046570000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на одну резинову камеру чорного кольору з автомобіля, одну сітку жилкову довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм, власником яких є ОСОБА_5 .
Заборонити власнику до скасування накладеного даною ухвалою арешту розпорядження та користування однією резиновою камерою чорного кольору з автомобіля, однією сіткою жилковою довжиною 80 м, висотою 120 см, з вічком 50х50 мм.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити дізнавачу СД відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , заінтересованих осіб проінформувати про накладення арешту, шляхом направлення копії даної ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1