Справа № 206/758/22
Провадження № 2/206/508/22
19.07.2022Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Малихіної В.В.,
при секретареві Мороз В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,
21 лютого 2022 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана цивільна справа.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2022 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання, яке було призначено на 08 липня 2022 року позивач або його представник не з'явились, про дату та час судового засідання представник позивача була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка (а.с. 79). Наступне судове засідання було призначено на 13.07.2022.
В судове засідання, яке було призначено на 13.07.2022 позивач або його представник повторно не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 90), причини неявки суду невідомі. Розгляд справи було відкладено на 19.07.2022.
19 липня 2022 року у судове засідання позивач або його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у відсутність позивача до суду не надавалось.
Належне повідомлення позивача про дату та час призначення судових засідань підтверджується відповідними документами, що містяться у матеріалах даної цивільної справи.
Таким чином, судом встановлено, що позивач та його представник будучи повідомленим про дату та час судових засідань, втретє не з'явились в судове засідання, що не дає суду можливість провести розгляд справи та ухвалити рішення у справі по суті спору.
В той же час, звернення позивача до суду за захистом порушених прав передбачає передусім його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
В силу ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в ній, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні від 15.07.2002 у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів принцип неприпустимості зловживання правами у даному конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання позивачем наданими їй правами та обов'язками.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що: «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. […] У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.12.2021 р. в справі № 357/5928/20, від 29.11.2021 р. в справі № 552/6333/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач та його представник не з'явились в судові засідання, які відбулись 08.07.2022, 13.07.2022 та 19.07.2022 про дату та час судових засідань були повідомлені належним чином, про що свідчать клопотання про відкладення вказаних судових засідань.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що позивач або його представник втретє не з'явились в судове засідання, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, також, приймаючи до уваги те, що між сторонами є суттєві суперечності з приводу позовних вимог, з урахуванням того, що неявка позивача або його представника перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Крім того, від представника відповідача надійшла заява про стягнення з позивача судових витрат по справі, а саме витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на пофесійну правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником відповідача ОСОБА_3 в підтвердження понесених витрат відповідачем надано: договір № 5 про надання правничої допомоги від 10.05.2022; акт виконаних робіт від 08.07.2022, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу у формі: ознайомлення з позовною заявою та копіями доданих до неї документів, підготовка до справи та вивчення правових позицій Верховного суду, участь в судових засіданнях; довідку видану адвокатом Маркело В.О. про те, що ОСОБА_2 сплачено гонорар за договором № 5 від 10.05.2022 в розмірі 2000,00 грн. (а.с.а.с. 85-87).
Зважаючи на вимоги діючого законодавства, беручи до уваги клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., що є сумою, співмірною обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-3, 223, 257-261,263,294, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Малихіна