Справа № 190/901/22
Провадження №3/190/440/22
14 липня 2022 року м. П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції № 7 Кам'янського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, учня Саксаганської ЗДБЦТО, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП,
До П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу, 28.06.2022 року о 20.00 год. неповнолітній ОСОБА_1 поблизу будинку АДРЕСА_2 ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чим порушив громадський спокій та порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 405641 від 07.07.2022 року ОСОБА_1 є неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника в незалежності від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Однак, уповноважена особа не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов'язана була такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Також з матеріалів про адміністративне правопорушення слідує, що поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення, взагалі не ознайомлював неповнолітнього зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.
Наведені обставини вказують на порушення прав ОСОБА_1 на захист та роблять недопустимими докази у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальнім документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимим доказом, що з урахуванням концепції «плодів отруєного дерева» тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У рішеннях від 30 травня 2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20 вересня 2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 173 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП,
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ю.В. Фирса