Справа № 199/3356/22
(3/199/1914/22)
іменем України
19 липня 2022 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
07 червня 2022 року о 05 год. 35 хв. ОСОБА_2 , в районі будинку № 11-а по вул. Новосамарській у м. Дніпрі керував транспортним засобом «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів, та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Неодноразово подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на військовий стан та те, що він не може приїхати до суду через перебування у іншому місті (м. Підгородне), через що розгляд справи відкладався 06 та 14 липня 2022 року.
Діючим законодавством закріплено загальне положення, згідно з яким особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Наслідки подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на подачу скарги передбачені в ст. 35 Конвенції, і полягають у визнанні такої скарги неприйнятною.
При розгляді адміністративного провадження, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою безпідставного отримання необхідного їм рішення суду, затягування процесу або для інших недобросовісних цілей використовують належні їм процесуальні права всупереч з їх дійсним призначенням. Дане явище виступає чинником, що дестабілізує правосуддя і створює серйозні перешкоди для ефективного вирішення спорів.
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Посилання ОСОБА_2 на неможливість через воєнний стан прибути до суду для розгляду справи - доїхати з пригорода м. Дніпра до самого міста, судом відхиляється, оскільки цей же воєнний стан на став перешкодою для перебування ОСОБА_2 07 червня 2022 року о 05 год. 35 хв. в районі будинку № 11-а по вул. Новосамарській у м. Дніпрі.
В сукупністю з неодноразовим заявленням ОСОБА_2 відповідних клопотань про відкладення розгляду справи з цих підстав, у суду наявні всі підстави для висновку про те, що останній, зловживаючи своїми процесуальними правами, навмисно затягує строки розгляд справи.
На підставі викладеного, згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 .
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП та ОСОБА_2 підписаний без зауважень;
?рапортом працівника патрульної поліції, яким підтверджений факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння;
?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд враховує, що за письмовими поясненнями ОСОБА_2 , викладеними ним в протоколі про адміністративне правопорушення, останній зобов'язався самостійно пройти огляд на стан сп'яніння протягом двох годин. При цьому, на відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції зафіксовано, що співробітники поліції роз'яснювали ОСОБА_2 приписи частин 4 та 5 ст. 266 КУпАП, за якими огляд у закладі охорони здоров'я проводиться в присутності поліцейського, а огляд проведений з порушенням таких вимог є недійсним. Більше того, ОСОБА_2 не надавалися суду докази на підтвердження проходження такого огляду.
Суд виходить з того, що ОСОБА_2 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку. Таким чином, ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
19.07.2022