Справа № 199/4475/22
(1-кс/199/705/22)
18.07.2022 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12022221110000418, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
14 липня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12022221110000418, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 13.07.2022 до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що приблизно о 22:00 год., за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н., смт. Орілька, вул. Перемоги, поблизу будинку № 133, водій мотоциклу марки "ІЖ-Юпітер 3", р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_4 1996 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням й здійснив перекидання, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.
13.07.2022 в ході огляду місяця ДТП та огляду транспортного засобу виявлено та вилучено: мотоцикл марки "ІЖ-Юпітер 3", р.н. НОМЕР_1 , який належить та яким керував ОСОБА_4 . Мотоцикл марки "ІЖ-Юпітер 3", р.н. НОМЕР_1 - залишено на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 1995 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор зазначив, що накладання арешту на майно, а саме на вказаний мотоцикл, забезпечить збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор, власник та володілець майна не з'явилися.
Вивчивши подане клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на рухоме майно, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 13.07.2022 до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що приблизно о 22:00 год., за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н., смт. Орілька, вул. Перемоги, поблизу будинку № 133, водій мотоциклу марки "ІЖ-Юпітер 3", р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_4 1996 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням й здійснив перекидання, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.
13.07.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221110000418 попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно до ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.
Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).
Прокурор не довів суду, що саме позбавлення власника чи володільця майна права користуватись майном призведе до збереження речового доказу, та незастосування такого крайнього заходу, як арешт майна, приведе до його знищення чи приховування.
Таким чином, приходжу до висновку про необґрунтованість клопотання, а тому у клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження №12022221110000418, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1