Справа № 646/2754/20 Номер провадження 22-ц/814/1812/22Головуючий у 1-й інстанції Блага І.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
14 липня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу позивача, ОСОБА_1 , на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2021 року та на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про поновлення на роботі. В подальшому позивачем неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог.
17.09.2021 ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати незаконним і скасувати наказ Акціонерного товариства «Укртрансгаз» №381-к від 30.04.2020 року про його звільнення з посади економіста І категорії філії «Оператор газотранспортної системи України АТ «Укртрансгаз»; зобов'язати Акціонерне товариство «Укртрансгаз» поновити його на посаді економіста І категорії в АТ «Укртрансгаз» з 04.05.2020 року відповідно до приписів ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 17.09.2021 залишено без руху (а.с. 9 т. 2).
Залишаючи уточнену позовну заяву без руху, місцевий суд зазначив, що в уточненій позовній заяві не конкретизовано його позовні вимоги та не зазначено яким саме чином він просить суд поновити його на роботі відповідно до приписів ст. 235 КЗпП України. Отже, позивач на усунення недоліків позовної заяви, у випадку пред'явлення позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП, повинен зазначити період, за який він просить стягнути середній заробіток та його розмір, а також надати суду документ про сплату судового збору, відповідно до положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір». (т. 2 а.с. 20-22)
04.10.2021 ОСОБА_1 подає уточнену позовну заяву аналогічну за змістом уточненій позовній заяві від 17.09.2021 року. (а.с. 34 т.2 )
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 17.09.2021 року повернуто позивачу. Цією є ж ухвалою заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 04.10.2021 року залишено - без розгляду.
Місцевий суд зазначив, що цивільно-процесуальним законодавством не передбачено такого виду процесуальних заяв, як уточнення позовних вимог. Позивач може подати заяву про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а також заяву про зміну предмету або підстави позову.
Отже, по суті обидві заяви позивача про уточнення позовних вимог від 17.09.2021 та від 04.10.2021 є заявами про зміну предмету позову.
Щодо заяви від 17.09.2021 року, то ухвалою суду від 20.09.2021 року вона була залишена без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з розпискою, копія ухвали була отримана позивачем 20.09.2021 року.
Станом на 04.10.2021 року вказані в ухвалі недоліки позовної заяви не усунуті, будь-які заяви на виконання ухвали суду не надходили. В судовому засіданні позивач та його представник підтвердили, що недоліки, які зазначені у вищевказаній ухвалі суду, ними не усунуто, а заява про уточнення позовних вимог, подана до суду 04.10.2021 - це нова заява.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 17.09.2021 року.
Крім того, щодо залишення заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 04.10.2021 без розгляду, судом зазначено наступне.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Перше судове засідання у цій справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, було проведено 20.09.2021 року.
Таким чином, позивач, подавши 04.10.2021 року заяву про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, пропустив встановлений ст. 49 ЦПК України строк.
У зв'язку з цим, керуючись ст. 126 ЦПК України, місцевий суд залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 04.10.2021 (т. 2 а.с. 43)
короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
В апеляційній скарзі, поданій на ухвалу суду від 20.09.2021 року ОСОБА_1 зазначив, що суд дійшов помилкового висновку, що на нього не поширюються передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільги по сплаті судового збору та безпідставно залишив його позов без руху у зв'язку із несплатою судового збору. Зазначає, що ним у справі про поновлення на роботі заявлялись дві вимоги немайнового характеру про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо поновлення на роботі з одночасним вчиненням усіх дій відповідно до приписів ч. 2 ст. 235 КЗпП України. Проте, майнової вимоги про стягнення суми позивачем не заявлялась. При цьому вказує, що покладення судом першої інстанції на позивача обов'язку визначити період та заявити вимогу про стягнення за такий період суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Також, в порушення вимог ст. 185 ЦПК України, місцевий суд не зазначив точну суму судового збору, яку позивач повинен був сплатити. (а.с. 47-48 т. 2)
В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 04.10.2021 року ОСОБА_1 прохав ухвалу суду в частині залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог скасувати та справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказував, що висновок місцевого суду про те, що заява про уточнення позовних вимог по своїй суті є заявою про зміну предмета позову є помилковим, оскільки скасування наказу про звільнення є складовою частиною поновлення на роботі, що не є зміною предмету позову.
(а.с 54-55 т. 2)
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу від 20.09.2021 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» прохало ухвалу суду залишити без змін, вказуючи, що аналогічну справу розглядав Харківський апеляційний суд 21.01.2021 року та дійшов висновку про законність ухвали суду в частині зобов'язання позивача сплатити судовий збір за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. (а.с 71-72 т. 2)
У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу від 04.10.2021 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» прохало ухвалу суду залишити без змін, вказуючи, що висновки місцевого суду про залишення уточнення до позовних вимог без розгляду відповідає вимогам процесуального законодавства та практиці Європейського суду з прав людини висловленій у справі «Надточій проти України», «Кутіч проти Хорватії».
Щодо можливості розгляду справи апеляційним судом
З матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом.
Від ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вони підтримали апеляційні скарги.
В телефонному режимі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повідомили суд про те, що їм відомо про розгляд справи 14.07.2022 року.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо сторони, представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, те що позивач реалізував свої повноваження як в апеляційній скарзі, та поданих до суду письмових поясненнях, виклав свої доводи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача у справі.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Щодо оскарження ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2021 року
Вказаною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у порядку ст. 185 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Пунктами 12, 13 статті 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Серед даного переліку відсутня ухвала про залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків позовної заяви.
Тобто, можливість окремого оскарження такої ухвали законом не передбачено.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
Апеляційний суд зазначає, що правовим наслідком залишення позову без руху та неусунення недоліків (неналежного усунення) у встановлений судом строк є постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви, про що зазначено вище.
За таких обставин, ухвала місцевого суду від 20.09.2021 року про залишення позову без руху апеляційному оскарженню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року було помилково відкрито провадження за даною апеляційною скаргою, в зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю. (а.с. 63 т. 2)
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі №645/4612/16-ц.
Щодо оскарження ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року
Вказаною ухвалою заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 17.09.2021 року повернуто позивачу у зв'язку із неусуненням недоліків, а також заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 04.10.2021 року залишено без розгляду.
В частині повернення заяви, яка підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, ОСОБА_1 , диспозитивно розпорядившись своїми правами, ухвалу суду від 04.10.2021 не оскаржив.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року оскаржено лише в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 04.10.2021 року.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом позивач звернувся до суду 12.05.2020 року.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.05.2020 було відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. (а.с. 21 т. 1)
13.07.2020 року позивач подав зміни до позовної заяви, відповідно до яких прохав визнати незаконним і скасувати наказ № 381-к від 30.04.2020 року про його звільнення з роботи та зобов'язання АТ «Укртрансгаз» поновити його на роботі із одночасним вчиненням усіх дій відповідно до приписів ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
Зазначені зміни до позовної заяви були залишені без руху, в подальшому визнані неподаними.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року в частин позовних вимог про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі скасована та справа направлена в цій частині для продовження розгляду.
Ухвалою місцевого суду від 31.07.2020 року визначено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, та справу призначено до розгляду на 09.09.2020 року (а.с. 101 т. 1).
В подальшому, судові засідання у справі проводилися 12.11.2020 року (а.с. 127 т. 1), 12.11.2020 року (а.с. 129 т.1 ), 21.01.2021 року (а.с. 188 т. 1), 20.09.2021 року.
У відповідності із правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
У відповідності з вимогами ч. 1, 2, 3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (встановлений законом процесуальний строк).
Місцевий суд встановив, що заяву від 04.10.2021 року необхідно розцінювати як зміна предмету та підстав позову, оскільки фактично позивач порушив питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Апеляційний суд зазначає, що вказана заява від 04.10.2021 року є ідентичною поданій позивачем заяві від 13.07.2020 року, яка вже вирішувалася судом.
Разом з тим, законом не заборонено повторно подавати процесуальні документи до суду.
Місцевий суд у відповідності з вимогами ст. 44 ЦПК України не визнавав та не встановлював факт зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Таким чином, фактично подана позивачем заява від 04.10.2021 є заявою про зміну позовних вимог (предмету позову).
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності із вимогами ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що жодних заяв про поновлення процесуального строку для подачі заяви від 04.10.2021 року про зміну предмету позову стороною позивача не порушувалось перед судом першої інстанції.
Таким чином, позивач, подавши 04.10.2021 року заяву про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, пропустив встановлений ст. 49 ЦПК України строк (встановлений законом процесуальний строк), поважних причин для поновлення цього строку не наводив та заявляв про його поновлення, в тому числі і в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги в цій частині висновків місцевого суду не спростували.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного розгляду справи, відсутні.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2021 року - закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
Повний текст постанови складено 14 липня 2022 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко