СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6057/22
пр. № 3/759/3309/22
14 липня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали, які надійшли від УПП Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, ОСОБА_1 01.06.2022 року о 22 год. 15хв, в в м. Київ вул. Зодчих 31, керував транспортним засобом FIAT DOBLO д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, вираженим тремтінням пальців рук). Від проходження медичного огляду за допомогою газоаналізатора на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Єгоров Б.С. заперечував щодо складеного відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу, просив закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння та готовий був пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Заслухавши пояснення Адвоката Єгорова Б.С., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис нагрудної камери працівника поліції суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 6-7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/ огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вище вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
На відеозаписі, що наявне у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, проте наявні докази того, що ОСОБА_1 навпаки двічі наполягав на проходженні ним огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Так, на відео з нагрудної камери (22 год. 23 хв.) встановлено, що гр. ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, бажав здати кров на аналіз, та в подальшому підтвердив своє бажання (22 год. 24хв.).
Натомість працівник поліції не надав гр. ОСОБА_1 такої можливості, та роз'яснив останньому, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі проводиться лише у разі вчинення ДТП із заподіянням шкоди здоров'ю учасників такого ДТП, що не відповідає вимогам Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений Інструкцією, яка затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Крім того, суд критично сприймає направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння до Боярської ЦРЛ, яке міститься на а.с. 2, оскільки працівник поліції відмовив гр. ОСОБА_1 у направленні до медичного закладу на стан сп'яніння, що зафіксовано на відео (22 год. 24-25хв.)
Суд також звертає увагу, що вказане направлення виписано працівником поліції о 22.15 хв., у той час як авто гр. ОСОБА_1 було зупинене працівниками поліції о 22 год. 20 хв., що зафіксовано на відео.
За таких обставин направлення на проведення огляду на стан сп'яніння до Боярської ЦРЛ не може визнаватись судом як належний доказ.
Відсутність на відеофіксації даних про особу іншого працівника поліції, який приймав участь в оформленні адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_1 також ставить під сумнів рапорт інспектора поліції А. Чичановського.
Так, диспозицією ст. 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із п.1 ст. 247 КпАП України розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, вважаю за необхідне закрити провадження по справі, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : О.В. Поплавська