печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11536/22-к
01 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 15.02.2022 року у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 15.02.2022 року у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020.
В обґрунтування скарги вказано, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України, а саме порушений процесуальний порядок вручення підозри, а повідомлення про підозру не містить відомостей, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінальних правопорушень.
В судове засідання скаржник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення скарги заперечив та просив відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки учасники судового процесу про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, проте, в судове засідання не з'явились, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020.
В рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020, ОСОБА_3 15.02.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України про, що свідчить підпис останнього на повідомленні про підозру.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1. ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Аналізуючи вище викладені норми закону, слід дійти висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме із цим моментом процесуальний закон пов'язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз'яснення слідчим, прокурором.
З копії повідомлення про підозру вбачається, що 15.02.2022 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_3 отримав повідомлення про підозру про, що свідчить його підпис.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Проте, наведені у скарзі відомості не спростовують даних, що ОСОБА_3 не причетний до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Будь-яких інших доказів необґрунтованості підозри, на які посилається у скарзі скаржник матеріали справи не містять, що в свою чергу позбавляє слідчого суддю можливості перевірити наведені обставини.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення від 15.02.2022 про підозру ОСОБА_3 є обґрунтованим, а тому немає підстав для його скасування, у зв'язку із чим у задоволенні скарги слід відмовити.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 15.02.2022 року у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020, слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 7, 22, 107, 276-278, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволені скарги ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 15.02.2022 року у кримінальному провадженні № 42020210000000016 від 31.01.2020 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1