Справа № 755/21556/21
Провадження № 2/755/1345/22
"20" липня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Кошель К.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 72 451,39 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 12 534,47 грн, 3 % річних у розмірі 5 479,37 грн та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198 та відповідно до положень Закону України від 10 квітня 2014 року № 1198-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії». ОСОБА_1 є власником квартири за адресою:
АДРЕСА_2 , та є разом з іншими мешканцями квартири:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111 (4511).
До теперішнього часу вищезазначений договір між відповідачами та позивачем так і не укладався, однак, враховуючи положення статей 8, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та враховуючи, що відповідачі упродовж певного періоду споживає послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на них покладається обов'язок оплатити позивачу усі фактично спожиті ним послуги.
Однак, з жовтня 2016 року за вказаною квартирою своєчасно не вносилась плата за отримані послуги з централізованого опалення та з січня 2018 року - за отримані послуги з постачання гарячої води, в результаті чого станом на 01 листопада 2021 року утворилась заборгованість у розмірі
72 451,39 грн, з яких: 39 693,86 грн - за послуги з централізованого опалення; 32 757,53 грн - за послуги з постачання гарячої води.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що у даній квартирі він зареєстрований з 2016 року, а тому не є належним відповідачем у справі. Крім того, просив застосувати у даній справі строки позовної давності, відповідно до яких, позивач має право заявити вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з 2019 по 2021 роки.
29 червня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про визнання позовних вимог частково та застосування строку позовної давності. В заяві зазначає, що до суми позову безпідставно включено заборгованість по оплаті за 2016-2018 роки та розмір заборгованості відповідачів перед позивачем по оплаті послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення підлягає зменшенню на 33 021,80 грн і становить 57 443,36 грн.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198 та відповідно до положень Закону України від 10 квітня 2014 року № 1198-VII «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є об'єкт господарювання з постачання теплової енергії.
ТОВ «Євро-реконструкція» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою:
АДРЕСА_2 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей наданих Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА від 10 січня 2022 року № 77065279 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 28 вересня 2006 року, ОСОБА_2
- з 09 вересня 1999 року, ОСОБА_3 - з 07 листопада 2016 року, по теперішній час.
Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, які надавалися позивачем.
Відповідачі, як споживачі послуг, з жовтня 2016 року своєчасно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з січня 2018 року - за отримані послуги з постачання гарячої води, в результаті чого, станом на 01 листопада 2021 року, утворилась заборгованість у розмірі
72 451,39 грн, з яких: 39 693,86 грн - за послуги з централізованого опалення; 32 757,53 грн - за послуги з постачання гарячої води.
Звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідачів протягом спірного періоду не надходило.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини сьомої статті 26Закону України № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» № 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «Євро-Реконструкція».
З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «Євро-Реконструкція» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц міститься правовий висновок, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Таким чином, оскільки відповідачі впродовж певного періоду споживали послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому останні не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за
№ 630 (далі - Правила) регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
За змістом пунктів 18, 30 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження
№ 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Як з'ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачі свої зобов'язання за договором про надання послуг належним чином не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачаня гарячої води в сумі 72 451,39 грн, з яких: 39 693,86 грн - за послуги з централізованого опалення; 32 757,53 грн - за послуги з постачання гарячої води, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору ТОВ «Євро-реконструкція» правомірно пред'явлено вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 72 451,39 грн.
Вирішуючи питання про розмір стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, суд враховує заяву відповідача ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, перебіг позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у Постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-43цс17.
Як вбачається з розрахунку суми боргу за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення по житловому приміщенню (квартирі) за адресою:
АДРЕСА_2 , позивачем нараховано заборгованість за період з 01 жовтня 2016 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 39 693,86 грн. - за послуги з постачання гарячої води, та за період з 01 січня 2018 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 32 757,53 грн - за послуги з централізованого опалення.
З огляду на викладене, зважаючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 17 грудня 2021 року (дата поштового штемпелю на конверті про відправлення позовної заяви на адресу суду), суд з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води (за період з 01 жовтня 2016 року по 01 листопада 2021 року) та централізованого опалення (за період з 01 січня 2018 року по 01 листопада 2021 року) на загальну суму 72 451,39 грн, такими, що пред'явлені зі спливом строку позовної давності, установленої нормами статті 257 ЦК України.
Враховуючи загальний порядок обрахування строку позовної давності, останній має обраховуватися з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2021 року (в межах заявлених позивачем позовних вимог), тому заборгованість відповідача за послуги з централізованого опалення складає в розмірі 21 306,63 грн (39 693,86 грн -18 387,23 грн (сума боргу станом на 31 жовтня 2018 року), та за послуги з гарячого водопостачання складає в розмірі 18 840,20 грн (32 757,53 грн - 13 917,33 грн (сума боргу станом на 31 жовтня 2018 року), що в загальному розмірі становить 40 146,83 грн.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збитків від інфляції в розмірі 12 534,47 грн та 3 % річних у розмірі 5 479,37 грн, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18) зроблено правовий висновок, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Оскільки сума боргу за надані послуги з централізованого опалення складає 21 306,63 грн, та за послуги з гарячого водопостачання складає в розмірі 18 840,20 грн, суд розраховує 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання за наступною методикою: (сума боргу) х 3%/365 х (днів прострочення виконання грошового зобов'язання), а тому стягненню з відповідача підлягають
3 % річних за період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 1 919,29 грн - за послуги з централізованого опалення, та 1 697,15 грн, що в загальному розмірі складає 3 616,44 грн.
Розмір боргу з урахуванням інфляційної складової обраховується шляхом множення суми боргу на сукупний індекс інфляції за період прострочення боргу. Сукупний індекс інфляції обраховується за формулою ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100^n, де ІІ1 індекс інфляції за перший місяць заборгованості;
ІІ2 індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ індекс інфляції за останній місяць заборгованості; n - кількість місяців заборгованості.
За період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2021 року сукупний індекс інфляції склав: 120,43, а тому інфляційна складова на суму боргу за послуги з централізованого опалення в розмірі
21 306,63 грн за цей період становить 4 352,82 грн, а за послуги гарячого водопостачання в розмірі
18 840,20 грн. за цей період становить 3 849,01 грн, що в загальному розмірі складає 8 201,83 грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наявність заборгованості у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за послуги централізованого опалення та з гарячого водопостачання в загальному розмірі, що складає 40 146,83 грн, позивачем правомірно заявлено вимоги про нарахування сум передбачених статтею 625 ЦК України, тому стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 8 201,83 грн та 3 % річних 3 616,46 грн, за період з 01 листопада 2018 року по 01 листопада 2021 року.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у загальному розмірі 1 302,98 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 261, 509, 526, 625, 634, 642ЦК України, статтями 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження:
м. Кив, вул. Гната Хоткевича, 20, р/р НОМЕР_5 в АТ «Альфа-Банк»
у м. Києві) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 40 146,83 грн (сорок тисяч сто сорок шість гривень 83 коп.).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: м. Кив, вул. Гната Хоткевича,
20, р/р НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві) інфляційну складову боргу у розмірі 8 201,83 грн (вісім тисяч двісті одна гривня 83 коп.), 3 % річних у розмірі 3 616,46 грн (три тисячі шістсот шістнадцять гривень 46 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: м. Кив, вул. Гната Хоткевича,
20, р/р НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві) судовий збір у розмірі
434,33 грн (чотириста тридцять чотири гривні 33 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: м. Кив, Гната Хоткевича,
20, р/р НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві) судовий збір у розмірі
434,33 грн (чотириста тридцять чотири гривні 33 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: м. Кив, Гната Хоткевича,
20, р/р НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві) судовий збір у розмірі
434,33 грн (чотириста тридцять чотири гривні 33 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 20 липня 2022 року.
Суддя О.О. Хромова