Справа № 752/8390/22
Провадження №: 3/752/5237/22
20 липня 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер не відомий, тимчасово не працює, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
згідно з протоколом серії ВАБ 497049 від 02.06.2022 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 02.06.2022 року близько 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 вчинила психологічне домашнє насильство відносно мачухи, а саме: ображала нецензурною лайкою та вибила двері, тобто вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до нього, приходжу до висновку, що матеріали підлягають поверненню для дооформлення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, під час складання даного протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ 497049 від 02.06.2022 року, в графі «склав цей протокол про те, що громадянин (ка)» вказано дві особи, в той час як протокол про адміністративне правопорушення складається на одну особу.
Крім того, в протоколі виправлено дату народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За загальними правилами діловодства, у тому числі відповідно до п. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений.
Таким чином, всупереч вимогам Інструкції та КУпАП, у протоколі серії ВАБ 497049 від 02.06.2022 року не коректно зазначена особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та дата народження цієї особи, що позбавляє суд ідентифікувати особу та об'єктивно розглянути дану справу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (зі змінами та доповненнями) визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, з метою повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, об'єктивного та справедливого вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення на дооформлення.
Керуючись ст.ст. 277, 278 КУпАП, суддя
протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , повернути до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бондаренко