Справа № 752/7941/22
Провадження № 1-кс/752/2634/22
14 липня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, подане в рамках кримінального провадження №12022105010000912 від 11.07.2022 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна,-
встановив:
до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12022105010000912 від 11.07.2022 року: а саме: мопед марки «Yamaha Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі до нього, та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб № НОМЕР_2 .
В судове засідання прокурор не з'явилися, в матеріалах клопотання міститься письмова заява від прокурора з проханням про проведення розгляду даного клопотання за його відсутності. З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд даного клопотання за відсутності слідчого та прокурора, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Володілець транспортного засобу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином про причини неявки слідчого суддю не повідомили.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у відділі дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12022105010000912 від 11.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Клопотання обгрунтовується тим, що Досудовим розслідування встановлено, що 10.07.2022 року,близько о 12:40 год., за адресою: м. Київ, пр-т Глушкова, 1, виявлено мопед «Yamaha Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час огляду вказаного транспортного засобу який на праві власності належить ОСОБА_5 виявлено, що ідентифікаційний номер рами знищений кустарним шляхом.
Під час огляду місця події 10.07.2022 року в період часу з 13:30 годин до 14:10 годин, а саме на ділянці місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Yamaha Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі до нього, які поміщено на територію спеціального майданчику, за адресою: АДРЕСА_2 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного т.з. № НОМЕР_2 , яке поміщено до спеціального пакету №NPU1500208.
Прокурорзазначив що з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а а саме: мопед марки «Yamaha Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі до нього, та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб № НОМЕР_2 .
Відповідно до п.7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, постановою дізнавача ВД Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 від 11.07.2022 р. вищезазначене майно визнано речовим доказом.
Метою та підставою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та є речовими доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурором було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна, а тому з метою збереження речових доказів та запобігання можливості зникнення, заміни, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, вважаю за можливе клопотання задовольнити.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя-
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 10.07.2022 року під час огляду місця події у кримінальному провадженні №12022105010000912 від 11.07.2022 року, а саме: мопед марки «Yamaha Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засібу № НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1