Справа № 397/386/22
н/п : 2/397/229/22
про передачу справи за підсудністю
19.07.2022 смт.Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., перевіривши матеріали позовної заяви по цивільній справі №397/386/22
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: 49040, м. Дніпро, а/с 2373)
Представник позивача: Керуючий Адвокатським бюро «Олександра Негробова» - адвокат Негробов Олександр Вікторович (місцезнаходження адвокатького бюро: 49040, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе,38 блок 6; адреса для листування: 49040, м. Дніпро, а/с 2373)
Відповідач 1: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар,8; адреса для листування: 02002, Київ-2, а/с 272)
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 )
Предмет позову: про стягнення коштів та моральної шкоди,
Адвокат О. Негребов звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 86596,79 грн., яка складається з:
а) недоплаченої частки регламентної виплати в розмірі 64949,04 грн.;
б) пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 9530,61 грн.;
в) інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 10729,19 грн.;
г) 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 1387,95 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4000,00 грн.
- стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, пропорційно до задоволених вимог.
В обгрунтування позову вказала, що 28.07.2021 року на а/д Київ-Знам'янка на 262 км. +120 м. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Polo р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , забезпечений полісом ОСЦПВ №АР/5680412 виданий АТ «СК «АРКС» та Opel Vectra р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , поліс ОСЦПВ відсутній.
В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень.
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.08.2021 (справа №397/596/21) водія ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили та не була оскаржена у встановленому законом порядку.
Оскільки станом на день настання ДТП, транспортний засіб Opel Vectra р.н. НОМЕР_2 не був забезпечений чинним полісом ОСЦПВ, позивачка з метою компенсації отриманих в результаті ДТП збитків, відповідно до пп.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
З урахуванням вимог вказаного Закону та висновку експерта №0909/21 від 07.09.2021 МТСБУ мало здійснити позивачу регламентну виплату в розмірі 109492,42 грн., проте останнім прийнято рішення про виплату позивачеві відшкодування шкоди в розмірі 44543,38 грн.
Вважає, що сплаченої відповідачем суми відшкодування недостатньо для покриття збитків, завданих у ДТП позивачеві, а отже ума (частка) недоплаченої регламентної виплати, яка підлягає стягненню з відповідача МТСБУ складає 64949,04 грн.
Крім того, відповідач МТСБУ, прострочивши виконання грошового зобов'язання (здійснення регламентної виплати в повному обсязі з порушенням строку передбаченого Законом) має сплатити позивачу пеню в розмірі 9530,61 грн., інфляційні збитки в розмірі 10729,19 грн., 3% річних в поряду ст.625 ЦК України в розмірі 1387,95 грн.
Також, зазначає, що внаслідок ДТП позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому стресі через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану, у неможливості користування ним та побутових незручностях, що виникли внаслідок цього. Відшкодування матеріального збитку в повному обсязі сплачене не було, тому позивач не мала змоги розпочати ремонт свого автомобіля, через що позивач ще більше переймається та нервує.
Всі ці обставини є очевидними і однозначно не приносять позитивних емоцій позивачці.
Таким чином, з метою захисту своїх порушених прав, позивач змушена звернутись до суду з вимогами про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 , як особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, спричиненої моральної шкоди, розмір якої оцінює в 4000 грн.
Вважає, що позов підсудний саме Олександрівському районному суду Кіровоградської області відповідно до ч.6 ст.28 ЦПК України, оскільки ДТП відбулась на а/д Київ-Знам'янка,262 км.+120 м., а також враховуючи те, що розгляд справи №397/596/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в порядку ст.124 КУпАП, здійснювався за місцем вчинення правопорушення.
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ознайомившись з позовною заявою суддя дійшов наступних висновків.
Змістом позовних вимог є стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 86596,79 грн., яка складається з: а) недоплаченої частки регламентної виплати в розмірі 64949,04 грн.; б) пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 9530,61 грн.; в) інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 10729,19 грн.; г) 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2021 р. по 17.06.2022 р. включно в розмірі 1387,95 грн. та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 4000,00 грн.
Згідно ст. 27 ЦПК України (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача), позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч.6 ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) , позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст.27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч.16 ст.28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачу.
Відповідно до матеріалів справи та постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.08.2021 дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої визнано ОСОБА_2 та у результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, сталась на автомобільній дорозі Київ-Знам'янка, 262 км.+120 м. Вказана частина автомобільної дороги знаходиться на території Кропивницького району (до проведення децентралізації Олександрівського району), що за територіальною підсудністю відноситься до Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Разом з тим, позивачем пред'явлено позов до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
13.07.2022 суд, у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до Богуславської міської ради з запитом №2685/22 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2
15.07.2022 на адресу суду на запит від 13.07.2022 №2685/22 від Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області надійшло повідомлення №02.1-06/741, згідно якого гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, справа за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 не підсудна Олександрівському районному суду Кіровоградської області.
При цьому, суддя враховує, що представник позивача звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, в порядку ч.6 ст.28 ЦПК України, як за місцем заподіяння шкоди, хоча відповідно до вказаних норм за місцем заподіяння шкоди можуть пред'являтися позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи (тобто майнової шкоди).
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Також, місцем знаходження (адреса) відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) позивач вказує - 02154, м. Київ, Русанівський бульвар,8, що також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на 30.06.2022, що територіально не відноситься до Олександрівського районного суду Кіровоградської області.
Судом встановлено, що представник позивача - адвокат Негробов О.В. звернувся до суду з позовом до МТСБУ про стягнення недоплаченої частки регламентної виплати на підставі п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних.
Втім, відповідно до п.39.1 ст.39 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Відповідно до пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 вказаного Закону, основними завданнями МТСБУ є, зокрема: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі .
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону , у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 вказаного Закону , шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.2 ст. 1194 ЦК України , особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, відповідач МТСБУ не є заподіювачем шкоди, а правова підстава звернення до суду є недоплачена частка регламентної виплати на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних
Тобто між сторонами виникли спірні цивільно-правові відносини з приводу стягнення не в повній мірі виплаченого відшкодування, оскільки на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не заподіяння шкоди.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги п. 6 ст. 28 ЦПК України щодо виборного права підсудності позивача (правила альтернативної підсудності) на дані правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають, а повинні визначатися за загальним її правилом, а саме на підставі ст. 27 ЦПК України - за місцем знаходження відповідача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі N 752/22030/18, провадження N 61-11326св19.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що Олександрівський районний суд Кіровоградської області не є судом встановленим законом, в розумінні ст. 27, оскільки вказана справа підлягає розгляду в межах територіальної юрисдикції суду де знаходяться відповідачі за пред'явленим позовом.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З урахуванням викладеного позовна заява не підсудна Олександрівському районному суду Кіровоградської області, у зв'язку із чим підлягає передачі за належною підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва (за місцем знаходження відповідача МТСБУ).
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява про стягнення коштів та моральної шкоди не підсудна Олександрівському районному суду Кіровоградської області, у зв'язку з чим зазначений позов разом з доданими до нього документами необхідно передати на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву адвоката Олександра Негробова, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_2 про стягнення коштів та моральної шкоди, передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка,3).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: І.В. Максимович