Справа № 342/1051/20
Провадження № 1-кп/342/59/2022
19 липня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020095150000032 від 03.09.2020 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, громадянина України, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
представник потерпілої ОСОБА_7
ОСОБА_3 вчинив легке тілесне ушкодження.
Правопорушення було вчинено за наступних обставин: 03.09.2020 біля 08-00 год. обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання в АДРЕСА_1 , на грунті ревнощів розпочав конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_6 . Під час конфлікту він словесно ображав потерпілу та наніс один удар в область обличчя, після чого схопив потерпілу руками та стиснувши її за плечі, зі значною силою штовхнув до відкосу вікна зовнішньої сторони будинку. В результаті чого потерпілій було спричинено тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора, який зважаючи на визнання вини обвинуваченим та не оспорювання ним фактичних обставин справи, просив провести скорочене судове засідання та за згодою інших учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, потерпілої, дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченого та інші матеріали справи.
В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. Просив суд суворо його не карати, щиро розкаявся у скоєному, ствердив, що більше такого не повторить. Повідомив, що на даний час він із потерпілою разом не проживають.
Потерпіла в судовому засіданні 24.06.2021 зазначила, що обвинувачений в той день був в стані алкогольного сп'яніння. Під час конфлікту він її вдарив і вона почала від нього тікати. Цивільний позов підтримала.
Представник потерпілої ОСОБА_7 18.07.2022 подала до суду заяву про проведення судового розгляду 19.07.2022 без її участі.
Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у спричиненні легкого тілесного ушкодження - доведена повністю. Його дії за ч.1 ст. 125 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, в редакції статті на час розгляду справи, відноситься до проступків.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини. Обставинами які обтяжують покарання є вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та щодо подружжя з яким обвинувачений перебував у сімейних відносинах.
Суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який одружений, раніше не притягуввся до кримінальної відповідальності, також враховується і те, що він не перебуває на обліку у лікаря психіатра в медичному закладі, однак є на обліку в лікаря нарколога. За місцем проживання, під час досудового розслідування, органом місцевого самоврядування характеризувався позитивно.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позицію прокурора, який просив визначити обвинуваченому міру покарання у виді штрафу, враховуючи, що потерпіла та її представник не наполягали на суворому покаранні обвинуваченому, зважаючи на досудову доповідь Городенківського районного сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, з якої слідує, що орган пробації вважає за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та, що він не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України - у виді штрафу, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Запобіжний захід не обирався.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь потерпілої ОСОБА_6 , суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілій моральних та фізичних страждань, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги ст.ст. 23, 1167 ЦК України, і приходить до переконання про задоволення позову частково та оцінює моральну шкоду потерпілої в розмірі 1500 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесять) грн.
Цивільний позов поданий представником потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1