Справа № 191/1373/22
Провадження № 1-в/191/365/22
іменем України
19 липня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретареві - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника Синельниківської ВК № 94 - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області з приміщенням Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№ 94)», клопотання начальника Синельниківської виправної колонії № 94, узгоджене спостережною комісією при Синельниківській райдержадміністрації про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, відносно засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ново-Олександрівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, до засудження мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджений 8 разів, по даній справі засуджений: 24.01.2019 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, залік з 07.09.2018 року до набрання вироку законної сили. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2019 року вирок від 24.01.2019 року в частині призначення покарання скасовано, вважати засудженим за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70, ч.1 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Початок строку - 07.09.2018 року, кінець строку - 07.09.2023 року, -
Начальник Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№ 94)» звернувся до суду з клопотанням, погодженим з головою спостережною комісією при Синельниківській райдержадміністрації, в якому зазначає, що за час відбування покарання з 11.09.2018 року ОСОБА_5 утримувався в УВП-4 міста Дніпро Дніпропетровської області, заохочень не мав, стягнень не мав. З 06.04.2019 року утримувався в ПВК-122 міста П'ятихатки Дніпропетровської області, де заохочень не мав, стягнень не мав. З 15.05.2019 року відбуває покарання у Синельниківській виправній колонії №94 Дніпропетровської області, на теперішній час працевлаштований на дільниці «Котельня», характеризується позитивно, має 3 заохочення, 1 стягнення, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу. Етапи програми виконує систематично та самостійно. Провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю, розкаюється у вчиненому злочині. Питання реєстрації вирішено позитивно. Позовів не має. Просить застосувати до нього ст. 81 КК України, оскільки довів своє виправлення.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав вищезазначене клопотання, просить задовольнити його повному обсязі.
У судовому засіданні представник СВК № 94 клопотання підтримав, пояснив, що засуджений на даний час не працевлаштований. З ним був укладений трудовий договір, однак його зараз немає, оскільки опалювальний сезон закінчився.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, так як засуджений не працевлаштований. 14.01.2022 року рішенням комісії установи засудженому було відмовлено у застосуванні ст.81 КК України як особі, що не довела своє виправлення, не було жодного заохочення.
Відповідно до ч. 4 ст.539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 15.05.2019 р. відбуває покарання у Синельниківській виправній колонії № 94 Дніпропетровської області, станом на 07.06.2022 року відбув ѕ строку покарання. На теперішній час не працевлаштований, має 3 заохочення, 1 стягнення за виготовлення та зберігання саморобного нагрівального приладу, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу. Етапи програми виконує систематично та самостійно, позовів не має.
Стаття 6 КВК України передбачає,що виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовне-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка та ставлення до праці, як і виконання вимог адміністрації установи, є обов'язком кожного засудженого, а основною підставою для застосування ст. 81 КК України щодо засудженого є доведення ним свого виправлення.
Аналізуючи питання щодо виправлення засудженого, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Встановлюючи підстави застосування ст. 81 КК України, суд, зокрема, наголошує на наступному.
Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
При вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, до того ж короткий проміжок часу за яким змінилася поведінка засудженого, згідно наданої характеристики не є достатніми обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст. 81 КК України.
З огляду на викладені вище обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав, які б свідчили про виправлення засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання в установі з 15.05.2019 р. Наявність у ОСОБА_5 за весь період відбування покарання всього трьох заохочень не доводить його сумлінну поведінку, крім того згідно ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду. Таким чином, суд вважає, що в задоволенні клопотання начальника Синельниківської ВК № 94 про застосування до засудженого ОСОБА_5 ст.81 КК України слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№ 94)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1