Справа № 328/1720/21
Провадження № 1-і/191/64/22
іменем України
18 липня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в режимі відео конференції з приміщення Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082350000280 від 20.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
У провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082350000280 від 20.06.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до Указу Президента України № 64/222 «Про введення воєнного стану в Україні» з урахуванням положень ст. 3 Конституції України Токмацьким районним судом Запорізької області тимчасово зупинено здійснення судочинства.
На підставі розпорядження Верховного суду України № 4/0/9-22 від 10.03.2022 територіальну підсудність судових справ Токмацького районного суду Запорізької області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12021082350000280 від 20.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів та запровадження по всій території України воєнного стану. У зв'язку з чим виникають ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора та просив обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив застосувати відносно нього більш м'яку міру запобіжного заходу. Пояснив, що він не скоював злочини в яких його обвинувачують, працівники поліції його змусили підписати протоколи допиту. З відповідною заявою про застосування до нього заходів психологічного характеру до правоохоронних органів не звертався.
Відповідно до Указу Президента України № 64/222 «Про введення воєнного стану в Україні» з урахуванням положень ст. 3 Конституції України Токмацьким районним судом Запорізької області тимчасово зупинено здійснення судочинства.
На підставі розпорядження Верховного суду України № 4/0/9-22 від 10.03.2022 територіальну підсудність судових справ Токмацького районного суду Запорізької області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
У відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від клопотань, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час розгляд кримінального провадження по суті не завершений.
Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
У рішенні ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, при цьому судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі. З урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчинених злочинів, характеру інкримінованого обвинуваченому діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою. Крім того, адреса фактичного проживання ОСОБА_4 знаходиться на території АДРЕСА_2 , яка на теперішній час є тимчасово окупованою, у зв'язку з чим на теперішній час відсутня будь яка можливість контролю за зобов'язаннями ОСОБА_4 .
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 п.1, 5 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177,178, 197, 331, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 19 липня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1