справа № 208/1547/22
№ провадження 2/208/1362/22
Іменем України
13 травня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю: секретаря судового засідання - Дарчук М.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню»,-
встановив:
1.Позиція сторони позивача.
15 березня 2022 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від адвоката Редько С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшли матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню». Згідно змісту позовних вимог ОСОБА_1 , просить:
-визнати виконавчий напис №27412 виданий 17.12.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню;
-судові витрати у розмірі судового збору - 1488грн. 60коп. та надання професійної правничої допомоги покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 17 грудня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було видано виконавчий напис №27412 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. Вищезазначений виконавчий напис було направлено на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, який 10 січня 2022р. відкрив виконавче провадження №68084558, про що була винесена відповідна постанова. Позивачка, шляхом отримання повідомлення в застосунку «Дія», дізналась про постанову про відкриття виконавчого провадження, однак не розуміючи за що їй була нарахована заборгованість, та не будучи обізнаною у правовій сфері, з метою захисту своїх інтересів звернулась до адвоката Редько С.М. з яким 22 лютого 2022 р., було укладено Договір №8-22 на надання професійної допомоги (адвокатських послуг). Шляхом доступу до застосунку «Дія» позивач та її адвокат отримали ідентифікатор доступу до матеріалів АСВП та отримали сканкопїї документів і дізнались правові підстави для відкриття виконавчого провадження та які процесуальні дії приватного виконавця спрямовані на примусове виконання виконавчого провадження оскаржуваного виконавчого напису. Позивачка вважає, що її права, свободи та законні інтереси порушено, а виконавчий напис, про який йдеться вище, є таким, що не підлягає виконанню з наведених підстав. Як вбачається із документів отриманих приватним виконавцем від стягувача - виконавчий напис вчинений на окремому аркуші нотаріального бланку, в той же час підставою для вимоги стягувача про стягнення коштів із боржника виступає Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №92663932000 від 15 травня 2014 року, укладеним з AT «УкрСибБанк» право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на підставі договору відступлення права вимоги №20 від 09 липня 2015 року, відступлені до ТОВ «ФК «Уно капітал», на підставі договору відступлення права вимоги №26.10.18-ДГ від 26 жовтня 2018 року, на користь ТОВ «ФК «Уно капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 39669296. До виконавчого напису не були долучені документи на яких підставах будо вчинено виконавчий напис та здійснено перехід права вимоги за кредитним договором. Також відсутня засвідчена стягувачем (відповідачем по справі) виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості відповідачем нотаріусу не надані З наданих документів неможливо зрозуміти коли у відповідача виникло право вимоги та не підтверджено таке право належними документами, які повинні бути невід'ємними додатками до виконавчого напису. Відповідно до оскаржуваного напису нотаріуса зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період 10 травня 2021 року по 14 грудня 2021 року. Сума заборгованості складає 5 258,21грн. в тому числі:
-прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 548,06грн;
-прострочена заборгованість за відсотками кредиту в розмірі 60,15грн;
-прострочена заборгованість за комісією кредиту в розмірі 1 650,00грн;
за вчинення виконавчого напису нотаріусом 500,00грн.
Загальна сума яка підлягає стягненню 5 758,21грн. З вищевикладеного вбачається, що заборгованість, яка підлягає до стягнення за виконавчим написом нарахована за період з пропущенням строку позовної давності. ОСОБА_1 заперечує існування заборгованості за оскаржуваним написом та свого обов'язку сплачувати грошові кошти невідомим організаціям, діяльність яких схожа на шахрайство. Позивач обґрунтовано стверджує, що виконавчий напис №27412 виданий 17 грудня 2021р., виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» грошових коштів у розмірі 5 758,21грн. - з порушенням вимог діючого законодавства.
2. Позиція відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» про дату, час та місце судових засідань повідомлений згідно до вимог ст. 130 ЦПК України (а.с.43, а.с.52), в судові засідання явку свого представника не забезпечив, заяв та клопотань не подавав, причину неявки суду не повідомляв. Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.
3.Позиція третіх осіб.
3.1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, сповіщена про дату, час та місце розгляду справи згідно до вимог ст.130 ЦПК України (а.с.31, а.с.44), в судові засідання не прибувала, заяв та клопотань не подавала, причину неявки суду не повідомляла.
3.2. Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, сповіщений про дату, час та місце розгляду справи згідно до вимог ст.130 ЦПК України (а.с.32, а.с.45), в судові засідання не прибував, заяв та клопотань не подавав, причину неявки суду не повідомляв.
4. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
15 березня 2022 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від адвоката Редько С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшли матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» (а.с.2-4). Згідно змісту позовних вимог ОСОБА_1 , просить:
-визнати виконавчий напис №27412 виданий 17.12.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню;
-судові витрати у розмірі судового збору - 1488грн. 60коп. та надання професійної правничої допомоги покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 17 березня 2022 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.27-28).
Одночасно з позовною заявою адвокатом Редько С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення доказів в порядку ст. 151 ЦПК України (а.с.18-19). Згідно до змісту заяви, просить:
-вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 68084558 з примусового виконання виконавчого напису №27412 виданий 17 грудня 2021р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» грошових коштів у загальній сумі 5 758,21грн.;
-застосувати даний захід забезпечення позову - до набрання законної сил рішення суду по даній справі.
Ухвалою суду від 17 березня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено повністю, зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 68084558 з примусового виконання виконавчого напису № 27412 вчиненого 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» грошових коштів у загальній сумі 5 758 гривень 21 копійка, до набрання рішенням законної сили по даній справі. (а.с.33-35).
13 травня 2022 року на офіційну електронну адресу суду від адвоката Редько С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі (а.с.50).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою суду від 13 травня 2022 року постановлено провести заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню», на підставі наявних у справі доказів.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 27412, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адрессою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 92663932000 від 15 травня 2014 року, укладеним з Акціонерним товариством «УкрСиббанк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на підставі договору відступлення права вимоги №26.10.18-ДГ від 26 жовтня 2018 року, на користь ТОВ «ФК «Уно капітал», код ЄДРПОУ 39669296, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок № 39. Стягувана заборгованість проводиться за період за період з 10 травня 2021 року по 14 грудня 2021 року. Сума заборгованості складає 5 258,21 грн., в тому числі:
3 548,06 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту;
60,15 грн. - прострочена заборгованість за комісією кредиту в розмірі 1 650,00 грн;
500,00 грн. - за вчинення виконавчого напису.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 5 758,21 грн. (а.с.9).
10 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. розглянуто заяву заступника директора ТОВ «ФК «УНО Капітал», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису вчиненого 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 27412, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» заборгованості у сумі 5 758,21 грн. (а.с.7).
18 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату. Пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 загальною сумою 6 656,39 грн. (а.с.8), яка складається з наступного:
322,36 грн. - витрати виконавчого провадження на організацію та проведення виконавчих дій;
5 758,21 - заборгованість за виконавчим документом;
575,82 грн. - основна винагорода приватного виконавця.
Згідно до копії листа в.о. директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації Бондаренко В. зазначено наступне: Міністерством юстиції України розглянуто лист ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ПРАВОВА ДЕРЖАВА» від 27 жовтня 2021 № 1335 (вх. № 127359-33-21 від 02 листопада 2021) та повідомляється, що до відома державних та приватних нотаріусів доведено інформацію про набрання законної сили постанови Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 у справі № 910/10374/17, в якій викладена позиція, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Додатково повідомляє, що з метою недопущення порушені, вимог чинного законодавства при вчиненні виконавчих написів та формування єдиної практики застосування законодавства, листом Міністерства юстиції України від 25 червня 2020 № 5235/19.5.6/32-20 звернуто увагу нотаріусів на необхідності неухильного дотримання вимог Закону та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5, при вчиненні виконавчих написів, а також доведено до відома, що вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, не вбачається за можливе. Окрім цього, листом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 2020 № 4379/19.1.1/32-20 «Щодо здійснення контролю» міжрегіональним управлінням було наголошено на необхідності здійснення заходів реагування за наявності відповідних підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (а.с.10).
22 лютого 2022 року між адвокатом Редько С.М. та Бойко А.О. укладений договір на надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) №08-22 (а.с.11).
Згідно акту виконаних робіт до договору на надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 8-22 від 22 лютого 2022 року, адвокат в порядку та на умовах, визначених Договором №8-22 від 22 лютого 2022р., надав правову допомогу (адвокатські послуги), а клієнт прийняв правову допомогу (адвокатські послуги) з питань, пов'язаних з врегулюванням відносин по захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 у справі про визнання виконавчого напису № 27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню, а саме:
№/пНайменування та коротка характеристика виконаної роботи (наданої послуги)одиниця вимірювання виконаної роботи (наданої послуги)Вартість (гривня)
1Складання процесуального документа - позовної заяви про визнання виконавчого напису №27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «У но капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню.шість аркушів3000,00
2Складання процесуального документа - заяви про забезпечення позову по справі про визнання виконавчого напису №27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21 грн. - таким, що не підлягає виконаннючотири аркуші2000,00
3Всього: надано правову допомогу, яка складає в собі: надання консультацій; дослідження спірних правовідносин; наданих доказів; зібрання необхідних доказів; складання процесуальних документів, подання їх до суду.десять аркушів5000,00
Згідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера № 53 від 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 за договором № 8-22 від 22 лютого 2022 року сплачено 5 000,00 грн. (а.с.13).
6. Правові норми законодавства застосовані судом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
У відповідності до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок).
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та глави 6 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» визначає умови вчинення виконавчих написів.
Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться також в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (надалі Перелік).
Суд встановив, що п. 2 Переліку, на підставі якого приватним нотаріусом вчинений спірний виконавчий напис, втратив чинність 22 лютого 2017 року на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка набрала законної сили.
Зазначеним судовим рішенням визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", у тому числі, в частині п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Редакція Переліку до внесення змін, визнаних нечинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мав правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.
Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 17 грудня 2021 року, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачала вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Будь-яких відомостей відносно нотаріального посвідчення кредитного договору № 92663932000 від 15 травня 2014 року стороною відповідача не надано.
Також не надано даних відомостей і третьою особою по справі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на підтвердження правомірності вчинення нею виконавчого 17 грудня 2021 року.
Суду не надані докази відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від первісного кредитора Акціонерного товариства «УкрСиббанк», оскільки відповідний договір суду не наданий.
Таким чином суд встановив, що вимоги ТОВ «ФК «Уно капітал» до боржника ОСОБА_1 , за якими був вчинений спірний виконавчий напис, не були безспірними на момент його вчинення.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Крім того, слід зазначити, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, неодноразово досліджене судом вищої інстанції (постанова від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц; від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15; від 18.07.2018 року по справі № 486/388/16-ц; від 06.06.2019 року № 750/1627/18, від 14.08.2019 по справі № 569/8884/17).
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.
Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
З огляду на вищевказане, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню, оскільки приватний нотаріус вчинив спірний виконавчий напис на підставі нечинного нормативно-правового акта, а також при його вчиненні не переконався у безспірності вимог стягувача, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».
8. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовною заявою сплачений судовий збір, що підтверджується квитанцією № 7986992 від 22 лютого 2022 року у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а також, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при подачі заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № 7987283 від 22 лютого 2022 року у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок (а.с.17).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених сум витрат на правничу допомогу позивачем надано:
-Копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1025403 від 24 лютого 2022 року;
-Копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2469;
-Копію договору на надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) № 8-22 від 22 лютого 2022 року;
-Копію акту виконаних робіт до договору на надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 8-22 від 22 лютого 2022 року адвокат в порядку та на умовах, визначених Договором №8-22, надав правову допомогу (адвокатські послуги), а клієнт прийняв правову допомогу (адвокатські послуги) з питань, пов'язаних з врегулюванням відносин по захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 у справі про визнання виконавчого напису № 27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню, а саме:
1. Складання процесуального документа - позовної заяви про визнання виконавчого напису №27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «У но капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21грн. - таким, що не підлягає виконанню = 3 000,00 грн.;
2. Складання процесуального документа - заяви про забезпечення позову по справі про визнання виконавчого напису № 27412 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно капітал» грошових коштів на загальну суму 5 758,21 грн. - таким, що не підлягає виконанню = 2 000,00 грн.;
Всього: надано правову допомогу, яка складає в собі: надання консультацій; дослідження спірних правовідносин; наданих доказів; зібрання необхідних доказів; складання процесуальних документів, подання їх до суду = 5 000,00 грн;
-Копію квитанції до прибуткового касового ордера № 53 від 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 за договором № 8-22 від 22 лютого 2022 року сплачено 5 000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
У Постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Витрати на правничу допомогу, викладені в акті приймання-передавання, можуть зменшити, проаналізувавши адвокатські послуги та витрачений час. Відповідні правові висновки викладені у Додатковій Постанові Верховного суду від 11 березня 2021 року справа № 911/2681/19.
Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, обсяг позовної заяви, додатків до неї, що розгляд справи проведено у письмовому провадженні, без участі сторін, в порядку спрощеного позовного провадження, кількість призначених судових засідань - чотири.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12, ч.2 ст.13, 81, 141, 174, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис вчинений 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за № 27412, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», код ЄДРПОУ 39669296, юридична адреса реєстрації: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок № 39, заборгованості за кредитним договором у сумі 5 758 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 21 копійку таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», код ЄДРПОУ 39669296, юридична адреса реєстрації: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок № 39, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі - 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», код ЄДРПОУ 39669296, юридична адреса реєстрації: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок № 39, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі - 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал»», код ЄДРПОУ 39669296, юридична адреса реєстрації: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок № 39.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса реєстрації: 01034, область Дніпропетровська, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок № 40/2, офіс № 3.
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, адреса реєстрації: 49005, область Дніпропетровська, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок № 21, приміщення № 67, кімната № 402.
Повний текст рішення складений 18 травня 2022 року.
Суддя Івченко Т. П.