Справа № 537/2971/21 Номер провадження 33/814/398/22Головуючий у 1-й інстанції ДЯДЕЧКО І. І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
19 липня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 його захисника - адвоката Матяша О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Місто для людей Кременчук»,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Місто для людей Кременчук», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 21 травня 2021 року о 18:19 год. по вул. І. Приходька, 14 в м. Кременчуці Полтавської області керував автомобілем «Mazda 626» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчив різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, млява мова. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків та під відеозапис.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а також порушенням місцевим судом права на належний судовий захист у зв'язку зі здійснення розгляду справи без його участі.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Матяш О.О. в судовому засіданні в режимі відкеоконференції апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки копію оскаржуваної постанови було отримано лише 02 березня 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що копія постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року була направлена ОСОБА_1 супровідним листом від 23 лютого 2022 року за вих. №537/2971/21/6617/2022 (а.с.153). Докази підтвердження отримання ОСОБА_1 вказаної копії постанови в матеріалах справи відсутні.
У свою чергу, апеляційна скарга була подана через місцевий суд 9 березня 2022 року, який виніс постанову.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи.
Мотиви суду
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №148523 від 21 травня 2021 (а.с.1) та переглянутого відеозапису (а.с.9) вбачається, що після зупинки транспортного засобу «Mazda 626» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з порушенням правил користування ременями безпеки, в ході спілкування скаржника з поліцейськими в останніх виникла підозра щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу.
Однак, останній під відеозапис та в присутності двох свідків відмовився від даної пропозиції, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 148523 від 21 травня 2021 року (а.с.1), в якому викладені обставини вчинення правопорушення та зі змістом якого під підпис ознайомлений скаржник; направлення на огляд водія(а.с.2); пояснення свідків (а.с.4,5); рапорт поліцейського, (а.с.6); відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського (а.с.9).
Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд.
Натомість, доводи апеляційної скарги стосовно того, що в направленні на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не зазначено час направлення, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки, в розумінні положень ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, видача вказаного направлення можлива у разі незгоди водія з проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів саме на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами. У даному випадку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків та під відеозапис від пропозиції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, що, у свою чергу, виключає виникнення у працівників поліції обов'язку щодо складання та видачі відповідного направлення.
Доводи скаржника стосовно того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки погодився проходити такий огляд в спец. закладі, не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, останнім неодноразово пропонувалося водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного спяніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичні установі, але останній відмовився від даної пропозиції під відеозапис та в присутності двох свідків.
Твердження апелянта, стосовно того, що він не керував транспортним засобом, а сидів в ньому разом зі своєю знайомою, є необґрунтованим та такими, що направлені на уникнення ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки, як вбачається з даних відеозаписів з нагрудних камер поліцейських та протоколу про адміністративне правопорушення, сам ОСОБА_1 не заперечував ні в усній, ні у письмовій формі факт керування ним транспортним засобом «Mazda 626» д.н.з. НОМЕР_1 ., більше того, зазначав, що їде з магазину, тобто визнав факт керування транспортним засобом.
Крім того, ОСОБА_1 пропонував поліцейським «домовитися та вирішити питання на місці», чим опосередковано підтвердив факт визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, жодних об'єктивних даних, які б спростовували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено.
Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КУпАП а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У свою чергу, стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022 року.
Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2022року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко