СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4861/22
пр. № 3/759/2730/22
05 липня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 130 КпАП України,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №226710 від 06.05.2022 р. ОСОБА_1 06.05.2022 р. о 23:10 год. в м. Київ, вул. Велика Кільцева дорога, 19а керував транспортним засобом «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, сповільнена хода та мова, та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У призначений час розгляду справи 23.05.2022 р., 06.06.2022 р., 21.06.2022 р., 05.07.2022 р. ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП , та вважає, що справу можна розглянути без його участі. Європейський Суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол серії ААБ №226710 від 06.05.2022 р., у якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відмови проходження медичного огляду, розписку ОСОБА_4 щодо зобов'язання доставити автомобіль правопорушника, рапорт поліцейського, довідку про вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень, реєстраційну картку транспортного засобу, довідку про визначення належності транспортного засобу, диск з відеозаписом, доходить висновку про доведеність вини правопопорушника.
Окрім цього встановлено, що Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.11.2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, з метою виконання завдань КУпАП та запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу (оскільки транспортний засіб «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 ) за санкцією ст. 130 ч. 3 КУпАП.
Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 33-35, 124, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КпАП України та застосувати адміністративне стягнення у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 289, 290 КпАП України.
Постанова є виконавчим листом, який підлягає пред'явленню до виконання протягом 3 (трьох) місяців.
Суддя І.Ю. Миколаєць