печерський районний суд міста києва
Справа № 760/26342/21
27 червня 2022 року слідчий судя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 24.09.2021 року за вих. № 4556/24,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 24.09.2021 року за вих. № 4556/24, вчинений, на його думку, суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , однак всупереч ст. 214 КПК України відомості по заяві до ЄРДР внесені не були.
Посилаючись на очевидність повідомлених ними фактів та положення ст. 214, 303 КПК України просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості по заяві про злочин до ЄРДР.
Особа, яка подала скаргу у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином. Скаржником подавалась заява про розгляд справи у його відсутність.
Представник Національного антикорупційного бюро України, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Проте, на адресу суду надійшли письмові заперечення.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом зі змісту скарги та заяви про вчинення кримінального правопорушення встановлено, що заявник просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , за ознаками ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відтак, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин, окрім наведення тієї чи іншої статті кримінального закону, є обов'язкова наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Вищевказаних даних, які в свідчили про реальність події злочинів і були б достатніми для висновку про їх вчинення за викладених заявником обставин, в заяві не вбачається, а тому вона за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин.
Крім того, у письмових поясненнях представник Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , що надійшли на адресу суду, зазначає, що за результатами первинного опрацювання заяви ОСОБА_3 встановлено, що у заяві не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про незалежність судової влади» втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
Крім цього, означені положення кореспондуються з правовою позицією, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року, де вказується, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ «Брумареску проти Румунії».
При розгляді скарги слідчим суддею враховується, що заявник у поданій скарзі на бездіяльність з невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе вчиненням суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , у своїй заяві фактично не погоджується з ухваленими процесуальним рішенням судді, використовуючи заяву як поза процесуальний спосіб оскарження, поряд з тим, відсутність в заяві обставин, які б вказали на наявність розумних сумнівів правосудності вказаного судового рішення.
Також слід зазначити, що чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.
Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах, на що кожен громадянин має невід'ємне право (п. 57 Висновку № 11 за 2008 рік).
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального порядку.
Таким чином, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про злочин може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 120 Конституції України.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для внесення відомостей по заяві ОСОБА_3 , а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 24.09.2021 року за вих. № 4556/24 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1