ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8224/17
провадження № 2/753/1884/22
"20" липня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Сердюковій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діючої в свої інтересах та інтересах неповнолдітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа - Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання частки майна у порядку спадкування, суд -
В провадженні суду знаходиться вказана справа.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 16 березня 2021 року позов ОСОБА_3 , діючої в свої інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання об'єкту незавершеного будівництва спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно та визнання права власності на частку майна у порядку спадкування, залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Справа розглядається у порядку загального позовною провадження із викликом в судове засідання сторін, явка позивача визнана судом обов'язковою, його нез'явлення перешкоджає розгляду такої справи.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи у призначені судові засідання, які відбулися 05 серпня 2021 року, 02 грудня 2021 року, 15 березня 2022 року, 20 липня 2022 року позивач повторно (вчетверте) не з'явився.
Належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - розписками, розписками зворотніх повідомленя рекомендованих листів, повідомленнями (зверненнями), смс-повідомленнями, розміщеними повідомленнями про час та місце розгладу справи на офіційному сайті судової влади (суду) (а.с. 237, 242, 246 том 2, а.с. 9, 12-14, 19-21 том 3).
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є ріщення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок, усупереч дій/поведінки позивача.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно (вчетверте) не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, його нез'явлення перешкоджає розгляду такої справи, що є підставою для залишення цього позову без розгляду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючись ст.ст. 44, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
Зустрічнй позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діючої в свої інтересах та інтересах неповнолдітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа - Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання частки майна у порядку спадкування, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.