Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/723/22
номер провадження 1-кп/695/274/22
14 липня 2022 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021250370001065 від 17.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 187 КК України,
до суду надійшов обвинувальний акт в межах кримінального провадження № 12021250370001065 від 17.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.04.2022 за вказаним провадженням було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, призначено судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні № 12021250370001065 від 17.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12.05.2022ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2022 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу залишено без змін.
23.05.2022 прокурором подано до суду обвинувальний акт, в якому сформульовано змінене обвинувачення відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 187 КК України.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, має не зняті та непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 162 КК України, обвинувачений може з метою уникнення чи пом'якшення відповідальності здійснити спроби незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Додав, що обвинувачений хронічних захворювань не має та не являється особою з інвалідністю, за станом здоров'я не потребує застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий або нічний домашній арешт, оскільки вказані прокурором ризики ґрунтуються лише на припущеннях. Докази у справі вже зібрані. Обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки. Має постійне місце проживання, психічний стан здоров'я обвинуваченого на сьогодні не з'ясований.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши обвинуваченого, захисника та прокурора, ознайомившись з обвинувальним актом та доданими матеріалами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі "Гарсія Руіс проти Іспанії").
Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/97 від 26 липня 2001 року.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.10.2021 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16.12.2021.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.12.2021 ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.01.2022.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2022 ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 13.03.2022.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2022 ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.04.2022.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2022, залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12.05.2022, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на шістдесят днів до 12.06.2022.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.06.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого.
Судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення - факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред'явленого йому обвинувачення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин, санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; вік та стан здоров'я обвинуваченого - обвинувачений є особою молодого віку, не є особою з інвалідністю; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого - обвинувачений має зареєстроване місце проживання, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає разом з матір'ю та сестрою; репутація обвинуваченого - характеристика з місця роботи позитивна, а з місця проживання - посередня; обвинувачений раніше судимий; обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не обирався.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу може переховуватися від суду. Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яжинський проти Польщі" ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
Як вбачається із додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв'язку з не проведенням у судовому засіданні допиту свідків.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, має не зняті та непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 162 КК України, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.
З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З огляду на викладене, суд вважає що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, не зникли та не зменшилися, застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до дванадцяти років, у зв'язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто, для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи викладене вище та особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, внаслідок чого клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового або нічного домашнього арешту, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331 КПК України, суд
продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів до 11.09.2022.
Копію ухвали для виконання направити Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19.07.2022 о 08.00 год..
Суддя: ОСОБА_1