Справа № 521/6803/22
Провадження № 3/521/5361/22
30 червня 2022 року місто Одеса
Cуддя Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання, згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
21.02.2022 року о 00 годині 44 хвилин, в м. Одесі по вул. Балківська, буд. 120/3, водій ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 21061, н. з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: сильний запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нестійка хода, порушення мови.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом співробітниками УПП в Одеській області ДПП відносно водія складено протокол, серії ААБ № 138093, від 21.02.2022 року, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання водій не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 13 - 14).
Неявка особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення, від 03.04.2008р., у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання граничних та розумних строків розгляду справи, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, законодавцем перебачено відповідальність водія за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина водія підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 138093, від 21.02.2022 року, відеозаписами з місця події та іншими документами.
Згідно Довідки інформаційного порталу Національної поліції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а. с. 1).
Як вбачається з наданого до суду відеозапису з найменуванням: «ААБ №138093 ОСОБА_1 », на ньому зафіксовано пропозицію співробітника поліції водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на що останній відмовився (часовий проміжок, що відповідає реальному часу з 00:52:42 по 00:53:03).
Також, ОСОБА_1 не заперечував та не оспорював обставини його перебування за кермом т/з ВАЗ 21061, н. з. НОМЕР_2 .
Крім того, станом на дату розгляду справи, суддею встановлено наступне.
Згідно інформації з офіційного сайту «Судова влада» та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановами:
- Суворовського районного суду м. Одеси, від 24.07.2020 року по справі № 523/7142/20 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в межах санкції статті, до суду апеляційної інстанції постанова оскаржена не була;
- Комінтернівського районного суду Одеської області, від 05.04.2022 року по справі № 504/464/22 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, яке мало місце 31.01.2022 року, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції статті, до суду апеляційної інстанції постанова оскаржена не була.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки, під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП законодавцем передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника за скоєне правопорушення, суддя приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, його наслідки.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, наявність обставин, що обтяжують відповідальність, з огляду на відсутність у нього посвідчення водія, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів.
Саме це стягнення буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання вимог законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню правопорушником нових правопорушень.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 23, 33, 279, 283, 284, 287, 401 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання, згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання, згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір, у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів, з дня винесення постанови.
Суддя: Н.В. Мирончук