Справа № 947/14592/22
Провадження № 1-кс/947/6429/22
14.07.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022163480000510 від 10.07.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси,громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України, відносно якого на розгляді у Суворовському районному судді м. Одеси перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 187 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.07.2022 року приблизно о 01 годині 00 хвилин у ОСОБА_5 , у дворі житлового будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_7 , виник умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи злочинний умисел, на спричинення шкоди здоров'ю з метою особистої неприязні, ОСОБА_5 тримаючи у правій руці ніж, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 , один удар ножем в область грудної клітини справа, спричинивши в результаті своїх злочинних дій тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини справа, поранення печінки, гемоперитоніума.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікованого як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, щопідозрюваний, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Суворовським районним судом міста Одеса за вчинення насильницького злочину, наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які виражаються у можливості переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому провадженні, а також вчиненні іншого кримінального правопорушення та враховуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики наведені у клопотанні сторони обвинувачення є необґрунтованими, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатнім для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.07.2022 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В цей же день, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у наступних джерелах: протоколі огляду місця події від 10.07.2022 року по АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено:сліди бурого кольору на асфальті та футболка зі слідами бурого кольору; протоколі обшуку від 10.07.2022 року квартири АДРЕСА_4 , під час якого 7 виявлено ножів та чоловіче взуття - шльопанці чорного кольору; протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 10.07.2022 року; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.07.2022 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 , від 10.07.2022 року; протоколі пред'явлення особи для впізнання та довідці з МКЛ № 11.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи те що підозрюваний не одружений, не працевлаштований та на утриманні малолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
У зв'язку з тим, що підозрюваному під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, він буде мати можливість на них впливати шляхом їх залякування чи іншим чином з метою зміни ними показів в подальшому так, як жодного свідка не допитано у судовому засіданні за правилами судового розгляду, відповідно до чого слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 на даний час притягується до кримінальної відповідальності Суворовським районним судом м. Одеси, а тому слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Інші ризики, зазначені у клопотанні сторони обвинувачення свого підтвердження не знайшли та визнаються слідчим суддею формально наведеними стороною обвинувачення.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Відповідно до чого твердження сторони захисту про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків свого підтвердження під час розгляду клопотання не знайшли.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що ймовірне вчинення злочину підозрюваним було із застосуванням насильства, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022163480000510 від 10.07.2022 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 07.09.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1