Справа № 368/393/22
2-а/368/16/22
"20" липня 2022 р. суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови -
20.05.2022 року до Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови.
19.07.2022 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями по справі №368/393/22 (провадження № 2-а/368/16/22) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови була визначенна суддя Шевченко І.І.
20.07.2022 року суддею Шевченко І.І. заявлено самовідвіду справі на підставі п.4 ч.1 ст. 36 КАС, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Позивач ОСОБА_1 є рідним сином судді Кагарлицького районного суду Київської області Іванюти Т.Є., що, на думку судді Шевченко І.І., є іншою обставиною, яка може викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді в інших учасників процесу, тому це є обставиною, що виключає участь судді Шевченко І.І. у розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 36 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантується кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи. У стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів в об'єктивності здійснення суддею правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процессу. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Обставини, викладені у заяві про самовідвід, дійсно можуть викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності судді в цій справі, відтак заявлений самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Отже, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ'єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,-
Заяву про самовідвід судді Шевченко І.І. у справі № 368/393/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для передачі справи до іншого суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І.Шевченко