Справа № 366/807/22
Провадження №3/366/708/22
19 липня 2022 року смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 ,розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого вчителем інформатики школи № 97 в м. Києві, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.07.2022 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП тач.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 19.07.2022 року, зазначені справи, у відповідності до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180438 від 05.07.2022 року:
05.07.2022 року о 20 год. 15 хв. в с. Олізарівка по вул. Шевченка, Вишгородського р-ну, ОСОБА_1 , керуючи скутером HondaDio, без д.н.з., не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, допустив наїзд на щебінь з подальшим падінням. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав матеріальні збитки та механічні пошкодження ТЗ, чим порушив вимоги п. 12.1, 2.3. «б» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180439 від 05.07.2022 року:
05.07.2022 року о 20 год. 15 хв. в с. Олізарівка по вул. Шевченка, ОСОБА_1 , керував скутером HondaDio, без д.н.з., в стані алкогольного сп'яніння. В ході проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ»), було встановлено стан алкогольного сп'яніння, за допомогою газоаналізатора «Алкофор 317», результат позитивний 2,60%, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 19.07.2022 року ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушеньвизнав та щиро розкаявся, зокремапідтвердив обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що перед тим, як сісти за кермо скутера, він знаходився на рибалці, де вживав алкогольні напої. Також пояснив, що внаслідок ДТП він спричинив пошкодження лише скутера, яким керував. Шкоди життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок ДТП не завдано.
Свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона є матірю ОСОБА_1 , та підтвердила пояснення, які надав її син ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення свідка,суддя приходить до наступних висновків.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення свідка, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, приходить до висновку, що вони є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 формально є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Зокрема в його діях наявні порушення Правил дорожнього руху:
-п.12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
-п.2.3 «б», відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180438 від 05.07.2022 року;
- схемою місця ДТП від 05.07.2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.07.2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.07.2022 року.
Разом з цим, суддею встановлено, що внаслідок ДТП, ОСОБА_1 спричинив пошкодження транспортного засобу, яким керував. Шкоди життю, здоров'ю та майну третіх осіб не завдано. Це підтверджується вищезазначеними матеріалами справи, а тому, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вимог ст. 22 КУпАП, оскільки наслідки вчинення цього адміністративного правопорушення є малозначними.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя зазначає наступне.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, та наявні в ній докази, суддя приходить до висновку, що вони є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема в його діях наявні порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180439 від 05.07.2022 року;
- оптичним диском з відзнятими поліцейськими файлами відеозапису;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.07.2022 року;
- копією письмових ОСОБА_4 від 05.07.2022 року;
- копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.07.2022 року.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суддя визнає щире розкаяння винного.
Обставин, які обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір». Таких документів ним також до матеріалів справи не надано.
Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП вимог ст. 22 КУпАП, а за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та на підставі ст. 40-1 КУпАП стягнення з нього суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 7, 24, 36, 130, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, керуючись ст. 22 КУпАП, обмежитись відносно нього усним зауваженням.
ОСОБА_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 03.04.2019 року)визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) грн. реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Суддя Н.П.Слободян