Справа № 357/3329/22
1-кп/357/835/22
20.07.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022111030000771від 08.04.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.02.2014 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст.ст. 70, 75 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
-16.04.2014 Володарським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 16.04.2019 із Бориспільської виправної колонії № 119 по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Встановлено, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про режим воєнного стану», Указом Президента України ОСОБА_6 за №64/2022 від 24.02.2022 о 05 годині 30 хвилин введено воєнний стан на території України строком на 30 діб.
У відповідності до Указу Президента України ОСОБА_6 за №133/2022 від 14.03.2022 «На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ» - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 строком на 30 діб.
Встановлено, що 08 квітня 2022 року, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, повторно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю власниці та тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, незаконно проник на частково огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом пошкодження шибки вікна кухні, проник до будинку, звідки намагався викрасти, цукор, який знаходився в білому поліпропіленовому мішку, вагою 13 кг. 500 гр., вартістю 24 грн. 17 коп. за 1 кілограм, на загальну суму 326 грн. 30 коп. та електропилу марки CRAFT моделі OregonCKS-2250», вартістю 965 гривень, яку поклав до коробки та до білого поліпропіленового мішка з цукром.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 намагався заподіяти потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 1291 грн. 30 коп., однак ОСОБА_3 свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна до кінця не довів з причин , що не залежали від його волі, тобто не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений потерпілою ОСОБА_7 та з метою уникнення від відповідальності з місця вчинення кримінального правопорушення (злочину) зник, а вищевказане майно залишив у будинку.
08 квітня 2022 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу на таємне викрадення чужого майна, діючив умовах воєнного стану, умисно, повторно, з корисливого мотиву, користуючись відсутністю власниці та тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, незаконно проник на частково огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , де реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, через пошкоджене вікно кухні проник до будинку, звідки намагався викрасти заздалегідь приготовлений білий поліпропіленовий мішок, в якому знаходились: цукор, вагою 13 кг. 500 гр., вартістю 24 грн. 17 коп. за 1 кілограм, на загальну суму 326 грн. 30 коп. та в коробці електропила марки CRAFT моделі OregonCKS-2250», вартістю 965 грн., на загальну суму 1291 грн. 30 коп., які належать потерпілій ОСОБА_8 .
Однак ОСОБА_3 свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений та затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення (злочину) свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, захисник, прокурор не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що не заперечує проти фактичних обставин справи і показав, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин за обставин, які викладені у обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, запевнив суд у відсутності намірів вчиняти злочини в подальшому та просив не призначати суворе покарання.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки ОСОБА_3 з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Суд враховує положення ст. ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.
Так, відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти власності, офіційно не працевлаштований.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, посередньо характеризується за місцем фактичного проживання, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, визнав, суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_3 та інші вищевказані обставини, суд відповідно до вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі визначеного судом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
В строк відбування покарання ОСОБА_3 суд зараховує перебування його під вартою з дня його фактичного затримання тобто з 08.04.2022 по день ухвалення вироку.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі стягнути з ОСОБА_3 ..
Цивільний позову по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання за чч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України , а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати пробаційні програми.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу відповідно до ч.1 ст. 377 КПК України, змінити на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Речові докази: цукор, вагою 13 кг. 500 гр. та електропила марки CRAFT моделі OregonCKS-2250», які належать потерпілій ОСОБА_8 - вважати повернутими останній, шапку чорного кольору марки «Warm», куртку білого кольору з синіми вставками з капюшоном марки «Ellesse», кросівки чорного кольору з жовтими та синім кольором - повернути за належністю ОСОБА_11 , сліди рук та дактилокарту, яку поміщено до спец пкетів у кількості 3 тук (№№5626136,5626137,5626138) ,змиви з поверхні вікна на ватну паличку, які поміщено до паперових конвертів у кількості 2 штук - знишити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи на загальну суму - 3604 грн. 02 коп...
Цивільний позову по справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Суддя: ОСОБА_1