вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/121/22
Справа № 356/203/22
20.07.2022 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 квітня 2003 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 (після одруження змінено прізвище на ОСОБА_1 ) у Березанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 29. Сторони мають повнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Як на підставу розірвання шлюбу позивач вказує на відсутність спільних інтересів з дружиною, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, періодичні конфлікти. За кілька останніх років сторони втратили почуття любові один до одного та сімейної гармонії, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. ОСОБА_2 стверджує, що їх з відповідачкою шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, у зв'язку з чим він наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи про те, що з відповідачкою вони спільного господарства не ведуть, майнового спору не мають. Тому позивач просить суд розірвати шлюб між ним, ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 квітня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Березанського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 29.
В силу приписів пункту 1 ч. 4 ст. 19, п. 4 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України вказана цивільна справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, враховано клопотання позивача, те, що дана справа не належить до категорії спорів, визначених ч. 4 ст. 274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорія та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у Главі 10 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 1 ст. 279 ЦПК України).
З огляду на клопотання позивача, зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про доцільність проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області від 20.06.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку про виклик до суду, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідачка отримала, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24).
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Позивач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання (а.с. 23), до суду не з'явився. 10 червня 2022 ОСОБА_2 подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій він вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 13).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, зазначивши, що конфліктів як таких у неї з позивачем не було, але дійсно їхня сім'я розпалася, тому проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України (ч. 2 ст. 281 ЦПК України).
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 Відділом реєстрації актів громадянського стану Березанського міського управління юстиції Київської області 18 квітня 2003 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 29 від 18 квітня 2003 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6 (а.с. 9).
Сторони мають повнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с. 8; 10).
Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, з відповідачкою спільного господарства вони не ведуть. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Судом з'ясовано дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Відповідачка всудовому засіданні заявлені до неї позовні вимоги визнала у повному обсязі. Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.
Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 992,40 грн. (а.с. 1).
Однак вимоги про стягнення судових витрат з відповідачки позивач не заявив, тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 4, 12, 49, 76-81, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 273-274 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 квітня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Березанського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 29 від 18.04.2003.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Т. В. Дудар