Справа № 444/3750/21
Провадження № 2/444/296/2022
(ЗАОЧНЕ ПОВНЕ)
11 липня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи, такою що втратила право користування житлом, -
В грудні 2021 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Станько Ірину Ярославівну звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи, такою що втратила право користування житлом.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Реєстраційним посвідченням на квартиру від 21.08.2002р. № 1741. В даній квартирі на час звернення до суду проживає лише її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з Витягом № 462/13-10 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку від 23.11.2021р., виданого Жовківською міською радою, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, серед яких відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жовківською міською радою надано адресну картку заведену на ім'я ОСОБА_3 , де зазначається, що реєстрація місця проживання останнього знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 01.03.2016 р.
Позивач зазначає, що ОСОБА_3 не є близьким родичем власника квартири, не має родинних зв'язків із позивачем, а його реєстрація за цією адресою була здійснена виключно на тимчасовий період, на прохання матері відповідача, оскільки відповідач вибув з попереднього місця проживання, а близькі родичі ОСОБА_3 не мали можливості зареєструвати його місце проживання.
На підтвердження тимчасової реєстрації місця проживання та відсутності наміру проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем була складена розписка від 24.12.2015р. Відтак, згідно інформації з розписки, складеної ОСОБА_3 , в такій зазначається, що він приписується за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово, не претендуючи на житлову площу квартири. А також зазначається, що власник дозволяє виписати його без його особистої участі.
Позивач стверджує, що з моменту реєстрації за даною адресою ОСОБА_3 по даний час у зазначеній вище квартирі не проживав, не здійснював користування даною квартирою, у квартирі його особисті речі не знаходяться. Окрім цього, жодного інтересу до даної квартири відповідач не проявляє, участі в утримані квартири не бере, комунальними послугами не користується та, відповідно, не оплачує.
На прохання позивачки у добровільному порядку знятися з місця реєстрації, відповідачем було відмовлено, а в подальшому він не йшов на контакт із позивачкою та її сином ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт не проживання за даною адресою може бути підтверджено показаннями свідків, зокрема, сином позивачки ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та сусідами, які проживають у будинку по АДРЕСА_2 .
Наявність формальної реєстрації місця проживання відповідача у квартирі, що належить на праві власності позивачці створює для останньої певні незручності та обмеження у реалізації своїх повноважень як власника відповідного майна. Так, кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні впливає на умови проживання в ньому - наприклад, на право отримувати житлові субсидії, на оплату комунальних послуг та послуг з утримання будинку, а також на право вільно розпоряджатися своїм майном.
Окрім цього, ОСОБА_3 має велику кількість боргових зобов'язань. На поштову адресу по місцю його реєстрації приходить кореспонденція від фінансових компаній з вимогами повернення кредитів. Одним із кредиторів відповідача є ТОВ «Таліон Плюс», яке звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбачення ст. 190 КК України, у зв'язку із одержанням ОСОБА_3 кредиту із завідомо відсутності наміру його повернення. У даній заяві повідомляється, що адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 . Іншою фінансовою компанією ТОВ «Мілоан» подано заяву про вчинення кримінального правопорушення шляхом шахрайських дій пов'язаних із заволодіння коштів та відмовою у їх поверненні. Відтак, такі дії відповідача становлять незручності для власника квартири ОСОБА_2 , оскільки надходження поштової кореспонденції щодо боргових зобов'язань ОСОБА_3 , який і надалі продовжує вказувати адресу реєстрації як адресу проживання є помилковим і вводить в оману кредиторів, а також правоохоронні органи.
На адресу реєстрації ОСОБА_3 надійшла постанова про вчинення адміністративного правопорушення від 03.07.2021р., серія № 4447157 щодо порушення правил дорожнього руху, якою накладено на відповідача штраф.
Однак, за адресою місця реєстрації ОСОБА_3 не проживає, він ухиляється від виконання вимог закону, надалі продовжує оформляти кредити, вказуючи адресу місця реєстрації (як адресу проживання), за якою фактично він ніколи не проживав.
У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 31.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 01.03.2022 року (арк. спр. 29-30).
01.03.2022 року ухвалою суду підготовче судове засідання у даній справі відкладено на 11.04.2022 року у зв'язку з поданою представником позивачки заявою (арк. спр. 38, 39).
11.04.2022 року підготовче судове засідання відкладено на 12.05.2022 року у зв'язку з неявкою відповідача, оскільки у суду були відсутні відомості про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення підготовчого судового засідання (арк. спр. 45-46).
12.05.2022 року підготовче судове засідання відкладено на 06.06.2022 року у звязку із заявленим представником позивачки в судовому засіданні клопотанням (арк. спр. 56-57).
06.06.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду, також задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Станько І.Я. про виклик та допит свідків (арк. спр. 63-64).
11.07.2022 року відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином (арк. спр. 68), про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, відзиву на позовну заяву, у зв'язку із чим, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-281 ЦПК України.
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Станько І.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила. Так, представник в судовому засіданні зазначила, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_3 є зареєстрований за даною адресою, однак фактично за цією адресою не проживає. Факт реєстрації ОСОБА_3 за даною адресою порушує право позивачки на належне користування своєю власністю, та створює інші незручності у користуванні квартирою, зокрема, за даною адресою відповідачу надходить поштова кореспонденція адресована відповідачу, яка пов'язана з тим, що відповідач має багато кредитних зобов'язань. Також позивач як власник несе надмірні витрати по утриманню прибудинкової території, сплаті комунальних послуг, оскільки відповідач за даною адресою з моменту реєстрації не проживає, не долучається до сплати комунальних послуг. Позивач прописала ОСОБА_3 у свої квартирі на прохання її знайомої.
За клопотанням представника позивача, яке було заявлено в підготовчому судовому засіданні, судом під час судового розгляду було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є сином позивачки ОСОБА_2 . Розповів суду, що відповідач ОСОБА_3 в 2016 році був прописаний в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , щоб мати можливість виїхати за кордон на навчання. З 2016 року ОСОБА_3 жодного дня не проживав у зазначеній квартирі. Свідок пояснив, що комунальні послуги оплачує він та його мама (позивач). ОСОБА_3 жодного разу не оплачував комунальні послуги, не цікавився цим питанням. Жодних особистих речей відповідача ОСОБА_3 в квартирі немає. Свідок також зазначив, що випадково зустрів ОСОБА_3 у серпні 2021 року та попросив його виписатися з квартири, однак він, не пояснивши причин, не погодився виписатись з квартири. Свідок пояснив, що за адресою: АДРЕСА_1 надходять листи адресовані ОСОБА_3 , які стосуються його кредитних зобов'язань. Також зазначив, що як йому відому, ОСОБА_3 проживає з своєю дівчиною в м. Жовква.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є сусідкою позивачки ОСОБА_2 . Розповіла суду, що вона не знала, що в сусідів за адресою: АДРЕСА_1 є прописаний ОСОБА_3 , а дізналась вже тоді, коли за цією адресою почали надходити листи, що пов'язані з оформленням кредитів ОСОБА_3 . Свідок зазначила, що вона жодного разу не бачила, що ОСОБА_3 проживав за зазначеною адресою. Протягом останнього року в даній квартирі проживає ОСОБА_4 , його мама працює за кордоном. Свідок пояснила, що їй відомо про те, що ОСОБА_3 не є родичем позивачки. Коли вона побачила листи, які адресовані ОСОБА_3 , то вже після цього ОСОБА_4 розповів їй, що його мама (позивач) колись давно прописала ОСОБА_3 в їх квартиру.
Суд, заслухавши представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Станько І.Я., допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Реєстраційним посвідченням на квартиру від 21.08.2002р. № 1741 (арк. спр. 7).
Згідно з карткою реєстрації особи, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прибув з АДРЕСА_4 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 9).
Згідно з Витягом № 462/13-10 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.11.2021р., виданого Жовківською міською радою, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк. спр. 11).
Згідно з наданою Жовківською міською радою адресною карткою заведеною на ім'я ОСОБА_3 , реєстрація місця проживання останнього знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 01.03.2016 р. (арк. спр. 10).
Позивачем також надано копію листів від фінансових компаній ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Мілоан», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо наявності кредитної заборгованості у ОСОБА_3 та листів щодо оплати штрафу за вчинення адміністративного правопорушення (арк. спр. 13-19).
Також в матеріалах справи наявна копія Розписки, наданої ОСОБА_3 24.12.2015 року, в якій зазначено, що ОСОБА_3 приписується за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово, не претендуючи на житлову площу квартири. А також зазначається, що ОСОБА_3 дозволяє виписати його без його особистої участі (арк. спр. 12).
Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов від 11.04.2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За даною адресою ОСОБА_3 фактично не проживає (арк. спр. 55).
Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов від 17.05.2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 17.05.2022р. прописані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент огляду ОСОБА_3 за даною адресою не проживає та зі слів свідків не проживав за цією адресою з моменту реєстрації (арк. спр. 62).
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 71 ЖК України передбачає, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Наведене також узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року, де зазначено про те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; статті 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, рішення суду є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Права власника житлового будинку, визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 не проживає у квартирі за місцем своєї реєстрації понад встановлений законом строк збереження права користування житлом, а також те, що позивач не може розпорядитися, володіти та управляти своїм майном на власний розсуд у зв'язку з реєстрацією в будинку відповідача, чим останній порушує права позивачки, як власника майна, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп., а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 908 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 280-284, 288, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 ), таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце праці не встановлено, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.
Повне рішення суду складено 19.07.2022р.
Суддя: Олещук М. М.