18 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6795/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Давіденко Ю.А.
за участі представника позивача Вишнякова Д.О.
представника відповідача РСЦ МВС Павлюка Р.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
представника відповідача ГСЦ МВС Мазур І.О. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 р. (суддя Калашник Ю.В., повне судове рішення складено 06.12.2021 р.) в справі № 280/6795/21 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області (далі - РСЦ МВС), Головного сервісного центру МВС (далі - ГСЦ МВС) про визнання протиправним та скасування наказу голови ліквідаційної комісії РСЦ МВС № 14о/с від 29.06.2021 р., поновлення на посаді начальника територіального сервісного центру № 2342 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області або на рівнозначній посаді, що буде існувати в структурі Головного сервісного центру МВС, стягнення з РСЦ МВС в Запорізькій області, нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.06.2021 р. по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі, зобов'язання ГСЦ МВС вчинити дії щодо вжиття заходів із призначення (переведення) позивача на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філії ГСЦ МВС).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вважає звільнення незаконним, таким, що порушує права позивача. Судом першої інстанції не враховано недотримання відповідачами процедури вивільнення, зокрема, щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі (переведення) як працівника, що має високу кваліфікацію і продуктивність праці, а також інші переваги, не пропонування позивачу взагалі будь-якої посади в новоствореному органі.
Вважає, що в цьому випадку не відбулось ліквідації державного органу, в якому позивач працював, а мала місце реорганізація, що тягне за собою необхідність дотримання роботодавцем гарантій для працівників при вивільненні.
Пропозиція ГСЦ МВС вакантних посад не відноситься до предмету доказування в цій справі, адже її винесено у зв'язку з набранням законної сили постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 р. в справі № 280/4672/20.
Норми щодо відсутності обов'язку роботодавця пропонувати вакантні посади є дискримінаційною та прийнята після призначення позивача на посаду державної служби.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у відносинах державної служби з Регіональним сервісним центром МВС в Запорізькій області, працював на посаді начальника територіального сервісного центру №2342.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №79, крім інших, ліквідовано як юридичну особу публічного права РСЦ МВС, покладено на відповідача ГСЦ МВС здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ.
Наказом ГСЦ МВС від 03.03.2020 №218 (зі змінами) утворена, крім інших, ліквідаційна комісія РСЦ МВС.
05.03.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
Наказом голови ліквідаційної комісії РСЦ МВС в Запорізькій області №58о/с від 12.06.2020 «Про звільнення державних службовців Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області» відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», із припиненням державної служби з 16 червня 2020 року, звільнено ОСОБА_1 , державного службовця 6 рангу, з посади начальника територіального сервісного центру №2342 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 280/4672/20 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального сервісного центру в Запорізькій області №58о/с від 12.06.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області; поновлено ОСОБА_1 , державного службовця 6 рангу, на посаді начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 17.06.2020; зобов'язано Головний сервісний центр МВС вжити заходи щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області.
Рішення залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 01.04.2021.
На виконання вказаного судового рішення наказом Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 14.12.2020 №74о/с-лк позивача поновлено на посаді начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 17.06.2020.
14.12.2020 головою ліквідаційної комісії РСЦ МВС позивача попереджено про припинення державної служби на підставі п. 1-1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією РСЦ МВС.
Позивачу ГСЦ МВС надано пропозицію, у якій зазначено, що у зв'язку із набранням чинності постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 280/4672/20 та на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року по справі № 280/4672/20, Головним сервісним центром МВС з метою вжиття заходів щодо призначення (переведення) позивача на рівнозначну посаду, відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу», до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), позивачу запропоновано розглянути вакантну посаду завідувача сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера, на яку в установленому законодавством порядку може бути здійснено призначення в порядку переведення.
Одночасно вказаною пропозицією позивачу запропоновані до розгляду наявні вакантні посади державної служби в регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС): головний спеціаліст із зв'язків з громадськістю; головний спеціаліст сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку; адміністратор територіального сервісного центру №2343 (на правах відділу, м. Мелітополь); адміністратор територіального сервісного центру №2344 (на правах відділу, м. Бердянськ); адміністратор територіального сервісного центру №2345 (на правах відділу, м. Пологи) на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника; адміністратор територіального сервісного центру №2347 (на правах відділу, м. Василівка); провідний спеціаліст відділу організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами; провідний спеціаліст сектору взаємодії із суб'єктами обов'язкового технічного контролю.
24.06.2021 позивачем вчинено підпис про не згоду зі вказаною пропозицією.
Наказом голови ліквідаційної комісії РСЦ МВС в Запорізькій області №14о/с від 29.06.2021 «Про звільнення державного службовця Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області» відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», із припиненням державної служби з 30 червня 2021 року звільнено позивача, державного службовця 6 рангу, з посади адміністратора територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з дотримання роботодавцем процедури вивільнення державних службовців, встановленої Законом України «Про державну службу», а також фактичної ліквідації державного органу, в якому працював позивач, без виникнення відносин правонаступництва.
Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив державну службу на посаді начальника територіального сервісного центру № 2342 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, має 6 ранг державного службовця.
Наказом голови ліквідаційної комісії РСЦ МВС в Запорізькій області №58о/с від 12.06.2020 р. «Про звільнення державних службовців Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області» відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ОСОБА_1 , державного службовця 6 рангу, звільнено у зв'язку із припиненням державної служби з 16.06.2020 р. з посади начальника територіального сервісного центру № 2342 Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 р. в справі № 280/4672/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 р., визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального сервісного центру в Запорізькій області №58о/с від 12.06.2020 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області; поновлено ОСОБА_1 , державного службовця 6 рангу, на посаді начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 17.06.2020; зобов'язано Головний сервісний центр МВС вжити заходи щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області.
На виконання судового рішення в справі № 280/4672/20 наказом Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 14.12.2020 р. №74о/с-лк ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 17.06.2020 р.
Головою ліквідаційної комісії РСЦ МВС 14.12.2020 р. ОСОБА_1 попереджено про припинення державної служби на підставі п. 1-1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією РСЦ МВС.
Крім того, ГСЦ МВС на виконання рішення в справі № 280/4672/20 та з метою вжиття заходів щодо призначення (переведення) позивача на рівнозначну посаду відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), позивачу запропоновано вакантну посаду завідувача сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера, на яку в установленому законодавством порядку може бути здійснено призначення в порядку переведення.
Одночасно ГСЦ МВС позивачу запропоновані також інші наявні вакантні посади державної служби в регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС): головний спеціаліст із зв'язків з громадськістю; головний спеціаліст сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку; адміністратор територіального сервісного центру №2343 (на правах відділу, м. Мелітополь); адміністратор територіального сервісного центру №2344 (на правах відділу, м. Бердянськ); адміністратор територіального сервісного центру №2345 (на правах відділу, м. Пологи) на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника; адміністратор територіального сервісного центру №2347 (на правах відділу, м. Василівка); провідний спеціаліст відділу організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами; провідний спеціаліст сектору взаємодії із суб'єктами обов'язкового технічного контролю.
Позивач відмовився від запропонованих посад, про що власноручно зазначив на пропозиції 24.06.2021 р.
Наказом голови ліквідаційної комісії РСЦ МВС в Запорізькій області №14о/с від 29.06.2021 р. «Про звільнення державного службовця Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області» відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області згідно з постановою Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ОСОБА_1 , державного службовця 6 рангу, звільнено з посади начальника територіального сервісного центру №2342 (на правах відділу, м. Запоріжжя) Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області з 30.06.2021 р. із припиненням державної служби.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є правомірність звільнення позивача з державної служби у зв'язку з ліквідацією державного органу, дотримання процедури вивільнення державного службовця, а також питання правонаступництва ГСЦ МВС стосовно прав та обов'язків РСЦ МВС в Запорізькій області.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р. (далі - Закон № 889-VIII), який застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 5 Закону № 889-VIII встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону №889-VIII, пунктом 4 частини першої якої встановлено, що державна служба припиняється, зокрема за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
За приписами пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є ліквідація державного органу.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII в редакції, чинній на час попередження позивача про наступне вивільнення (14.12.2020 р.), суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
На час звільнення позивача (29.06.2021 р.) частина третя статті 87 Закону № 889-VIII мала наступну редакцію:
« 3. Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.».
Відтак, законодавцем покладено на суб'єкта призначення обов'язок із пропонування вакантної посади та врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, у разі звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону N 889-VIII (скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу), тоді як позивач звільнений на підставі пункту 1-1 частини першої цієї статті (ліквідація державного органу).
Відтак, доводи позивача про недотримання роботодавцем процедури вивільнення в частині неврахування наявності у нього переважного права на залишення на роботі (переведення) як працівника, що має високу кваліфікацію і продуктивність праці, інші переваги, не пропонування позивачу взагалі будь-якої посади в новоствореному органі, суд визнає необґрунтованими.
Крім того, суд враховує, що в цьому випадку відповідачем РСЦ МВС в Запорізькій області 14.12.2020 р. персонально попереджено позивача про наступне звільнення на підставі пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону N 889-VIII.
На виконання судового рішення в справі № 280/4672/20, яким ГСЦ МВС вжити заходи щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області, а також з метою вжиття заходів щодо призначення (переведення) позивача на рівнозначну посаду відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону N 889-VIII позивачу запропоновано вакантну посаду завідувача сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера та інші наявні вакантні посади державної служби в регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС): головний спеціаліст із зв'язків з громадськістю; головний спеціаліст сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку; адміністратор територіального сервісного центру №2343 (на правах відділу, м. Мелітополь); адміністратор територіального сервісного центру №2344 (на правах відділу, м. Бердянськ); адміністратор територіального сервісного центру №2345 (на правах відділу, м. Пологи) на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника; адміністратор територіального сервісного центру №2347 (на правах відділу, м. Василівка); провідний спеціаліст відділу організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами; провідний спеціаліст сектору взаємодії із суб'єктами обов'язкового технічного контролю.
Як вказано вище, позивач відмовився від запропонованих посад.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що суб'єктом призначення при звільненні позивача дотримано вимоги діючого законодавства, які встановлюють гарантії працівників при вивільненні у разі скороченні чисельності або штату працівників, або ліквідації державного органу, що вказує на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про правомірність наказу про звільнення позивача.
Стосовно посилання апелянта на те, що пропозиція ГСЦ МВС вакантних посад не відноситься до предмету доказування і цій справі, адже її винесено у зв'язку з набранням законної сили постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 р. в справі № 280/4672/20, суд зазначає таке.
Вище судом зроблено висновок, що на суб'єкта призначення діючим законодавством не покладено обов'язку на пропонування вакантних посад у разі звільнення у зв'язку із ліквідацією державного органу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що хоча суб'єктом призначення й пропонувались позивачу вакантні посади в новоствореному органі на виконання судового рішення в справі № 280/4672/20, проте у будь-якому випадку суб'єктом призначення виконано покладений на нього судовим рішенням обов'язок із вжиття заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області.
Наступним аргументом апелянта є те, що в цьому випадку не відбулось ліквідації державного органу, в якому позивач працював, а мала місце реорганізація, що тягне за собою необхідність дотримання роботодавцем гарантій для працівників при вивільненні.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законами, а саме Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», статтею 5 якого визначені повноваження Уряду щодо реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, її територіальних підрозділів.
Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області був створений як юридична особа публічного права згідно з постановою Кабінету Міністрів «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» від 28.10.2015 р. N889.
За змістом пункту 1 Положення про регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. N1407, (у редакції наказу МВС від 19.05.2017 р. N 409) РСЦ МВС в Запорізькій області підпорядковувався Головному сервісному центру МВС як головному органу в системі територіальних органів з надання сервісних послуг МВС.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, а саме усі 26 територіальних органів з надання сервісних центрів МВС - регіональні сервісні центри МВС.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 року «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» установлено, що територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.
Наказом МВС України №171 від 24.02.2020 р. «Про затвердження структури Головного сервісного центру МВС» затверджено структуру Головного сервісного центру МВС та визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС, яким затверджено структуру регіональних сервісних центрів.
Наказом МВС України №354 від 24.04.2020 р. внесено зміни до Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом МВС України №1393 від 07.11.2015 р., та викладено його у новій редакції.
Відповідно до пунктів 1, 3 цього Положення Головний сервісний центр МВС (ГСЦ МВС) утворений як юридична особа публічного права та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України. Структуру ГСЦ МВС затверджує Міністр внутрішніх справ. ГСЦ МВС складається зі структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (далі - РСЦ). РСЦ складається зі структурних підрозділів, до яких в тому числі входять територіальні підрозділи - територіальні сервісні центри МВС (далі - ТСЦ МВС). РСЦ підзвітні та підконтрольні керівництву ГСЦ МВС. ГСЦ МВС, РСЦ і ТСЦ МВС разом становлять систему сервісних центрів МВС.
Наказом Головного сервісного центру МВС №11 від 27.04.2020 р. затверджено Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС). Відповідно до пункту 1 розділу І цього Положення регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) є відокремленим підрозділом Головного сервісного центру МВС, утвореним на правах філії без статусу юридичної особи.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області з 05.03.2020 р. перебуває у стані припинення.
В ЄДР внесено запис про державну реєстрацію відокремленого підрозділу Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС).
Частинами другою та третьою статті 81 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Згідно зі статтею 82 Цивільного кодексу України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частиною другою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Статтею 95 Цивільного кодексу України визначений статус філій та представництв.
Згідно з частинами першою - третьою цієї статті філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 р. затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.
Пунктами 5, 6, 7, 8 цього Порядку передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб'єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.
Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Верховний Суд України в постановах від 04.03.2014 р. (справа №21-8а14), від 27.05.2014 р. (справа №21-108а14) сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.
Постанова Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» як розпорядчий акт орган державної влади не містить обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій територіальних органів з надання сервісних послуг МВС або передачі їх іншим органам виконавчої влади. Натомість передбачено, що територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються, продовжують здійснювати покладені на них повноваження та функції до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ.
Тож в системі МВС фактично відбулося приєднання 26 територіальних органів (РСЦ МВС), що були утворені в АРК, областях та у місті Києві, до головного міжрегіонального територіального органу - ГСЦ МВС, юрисдикція (повноваження) якого поширюється на всю територію України.
Водночас у структурі ГСЦ МВС утворено відокремлені структурні підрозділи - регіональні сервісні центри в АРК, областях та у місті Києві (РСЦ ГСЦ МВС), які діють як філії та здійснюють частину функцій ГСЦ МВС та усі функції колишніх РСЦ МВС, що припиняються.
Порівняння змісту Положення про регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, затвердженого наказом МВС України №1407 від 07.11.2015 р., та Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС №11 від 27.04.2020 р., дає підстави вважати про виконання цими державними органами одних і тих же завдань та функцій, спрямованих на реалізацію повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері надання сервісних послуг.
Таким чином, якщо й прийняти позицію позивача щодо того, що фактично відбулася реорганізація державного органу Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області як територіального органу з надання сервісних послуг МВС та юридичної особи публічного права, а не його ліквідація, то з урахуванням пропонування позивачу посад в новоствореному органі (РСЦ як філії ГСЦ МВС), відсутні підстави вважати, що суб'єктом призначення не дотримано гарантії для працівників при вивільненні.
Доводи позивача про те, що законодавчі норми щодо відсутності обов'язку роботодавця пропонувати вакантні посади є дискримінаційними та прийняті після призначення позивача на посаду державної служби, суд також визнає необґрунтованими та зазначає, що ці законодавчі норми є діючими, не визнавались неконституційними, тому цілком обґрунтовано застосовані суб'єктом призначення у спірних правовідносинах.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 р. в справі № 280/6795/21 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 р. в справі № 280/6795/21 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18.07.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.07.2022 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко