18 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5738/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року
у справі № 280/5738/21
за позовом Приватного малого підприємства "Фірма "Демаркет Б-ХХ"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2021 р. позов Приватного малого підприємства "Фірма "Демаркет Б-ХХ" задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
23 травня 2022 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження;
- надати докази сплати судового збору.
Копію ухвали суду від 01 червня 2022 року скаржник отримав 13 червня 2022 року.
14 червня 2022 року Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про відстрочення сплати судового зору та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У клопотанні скаржник посилається на те, що апеляційна скарга подана до спливу одного року після винесення судового рішення, а також на неналежне фінансування .
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відстрочення сплати судового зору, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалено судом 21 вересня 2021 року.
З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 21.09.2021 року, а останнім днем цього строку є 21.10.2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).
Копію рішення від 21 вересня 2021 року скаржник одержав 28 вересня 2021 року (а.с. 126).
Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 21 жовтня 2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 28 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу надіслано до суду апеляційної інстанції 23 травня 2022 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/5738/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/5738/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко