30 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8092/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року (головуючий суддя Новікова І.В.)
в адміністративній справі №280/8092/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" до відповідача Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ТОВ "Елтранс Україна", звернувся 06.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на 774 662 гривні 40 копійок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов'язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 774 662 гривні 40 копійок.
Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, сплачені позивачем.
В обґрунтування позову вказано, відповідачем 17.02.2020 року в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість проведена операція «Перевищення податкових зобов'язань над сумою податку» та неправомірно зменшено ліміт позивача на суму 774 662 грн. 40 коп. Підставою для зменшення відповідачем ліміту позивача стало те, що позивачем в грудні 2019 року були виписані та зареєстровані в ЄРПН помилкові накладні на ТОВ «МЗ «КВІК» на суму 774 662 грн. 40 коп. Разом з тим, позивач зазначає, що 16.01.2020 року ним були виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по помилковим накладним та направлені на реєстрацію 20.01.2020 року. У зв'язку з тим, що податкові накладні були помилкові та зареєстровані без господарської операції, то такі податкові накладні позивач в податковій звітності з ПДВ не відобразив. Позивач зазначає, що оскільки розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по вищевказаним накладним зареєстровані, зменшення реєстраційного ліміту ПДВ позивача є неправомірним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 774662,40 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов'язано Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 774662,40 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» судовий збір в розмірі 11 619,95 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача. Так, позивачем в грудні 2019 року виписано та зареєстровано в ЄРПН помилкові накладні на ТОВ «МЗ «КВІК», а саме: №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019 на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн., господарські операції за якими фактично не здійснювались. При цьому, у зв'язку з тим, що податкові накладні були помилкові та зареєстровані без господарської операції, то такі податкові накладні позивачем в податковій звітності з ПДВ не відображено. Вже 16 січня 2020 року позивачем виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по вищевказаним накладним, а саме: №6; №5; №4, №2; №1 та направлені на реєстрацію 20 січня 2020 року. Суд зазначив, що позивач не мав права зазначати у податковій звітності з ПДВ за грудень 2019 року показники податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019, на загальну суму ПДВ 774662,40 грн., оскільки такі господарські операції фактично не відбувались, а їх включення до складу податкової звітності призвело би до порушення податкового законодавства України. А відповідно, оскільки позивач не зазначав показники податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019 у податковій звітності, то відповідно і підстави для подання уточнених податкових розрахунків з ПДВ відсутні, оскільки відсутня база яка підлягає коригуванню у податковій накладній. Після подання у січні 2020 року відповідних накладних, якими проведено коригування показників податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019, на загальну суму ПДВ 774662,40 грн., виникли підстави і для проведення коригування ліміту у СЕА ПДВ.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що контролюючим органом було встановлено, що за даними декларації з ПДВ за січень 2020 року задекларована сума 1 047 820 грн., за даними ЄРПН сума ПДВ за виданими податковими накладними складає 1 047 820 грн. Крім того, підприємством виписані та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування на зменшення суми ПДВ у розмірі 774 663 грн., а саме від 16.01.2020 №1, №2, №4, №5, №6 (згідно даних ІС «Єдине вікно подання електронної звітності» зареєстровані 17.01.2020). Сума перевищення за даними Системи електронного адміністрування ПДВ у розмірі 774 663 грн. виникла 17.02.2020 року (період січень 2020 року). Відповідач зазначає, що саме дії платника стосовно безпідставного складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної без фактичного здійснення господарських операцій, за якими відповідно до норм ПКУ складаються та реєструються податкові накладні в ЄРПН, призвели до виникнення перевищення та відповідного зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у такій безпідставно складеній та зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній та розрахунку коригування до неї. Відповідач зазначає, що у випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника Е перевищ необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні періоди згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ.
Також відповідач зазначає, що строк звернення позивача до суду із позовом у цій справі необхідно обраховувати з 17.02.2020 після надходження декларації з ПДВ за січень 2020 року, а не з дати отримання позивачем відповіді на скаргу від 05.08.2021.
В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. рішення суду відповідачем не оскаржене.
В частині відмови у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000грн., рішення суду позивачем не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2019 року позивачем виписані та зареєстровані в ЄРПН накладні на ТОВ «МЗ «КВІК», а саме: №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019 на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн.
16 січня 2020 року позивачем виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по вищевказаним накладним, а саме: №6; №5; №4, №2; №1 та направлені на реєстрацію 20 січня 2020 року.
При цьому, у зв'язку з тим, що податкові накладні №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019 на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн. були помилкові та зареєстровані без господарської операції, то такі податкові накладні позивач в податковій звітності з ПДВ не відобразив.
17 лютого 2020 року в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідачем проведена операція «Перевищення податкових зобов'язань над сумою податку» та зменшено ліміт позивача на суму 774 662,40 грн.
Позивач вважає протиправними дії відповідача по зменшенню позивачу ліміту в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 774 662,40 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Слід взяти до уваги, що в силу п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод -ЕПеревищ;
де:
ЕНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті;
ЕОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
ЕНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, неправильний алгоритм визначення показника ЕПеревищ у кінцевому результатів безпідставно зменшує показник ЕНакл, тобто суму ліміту з ПДВ, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в грудні 2019 року виписано та зареєстровано в ЄРПН помилкові накладні на ТОВ «МЗ «КВІК», а саме:
- №75, №74 від 28.12.2019;
- №77, №78 від 18.12.2019;
- №76 від 17.12.2019.
Ці накладні на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн. (а.с. 18, 22, 26, 30, 34).
Однак позивач зазначає, що господарські операції за цими накладними фактично не здійснювались.
Водночас, у зв'язку з тим, що податкові накладні були помилкові та зареєстровані без господарської операції, то такі податкові накладні позивачем в податковій звітності з ПДВ не відображено.
Як наслідок, 16 січня 2020 року позивачем виписані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників по вищевказаним накладним, а саме: №6; №5; №4, №2; №1 та направлені на реєстрацію 20 січня 2020 року (а.с. 20, 24, 28, 32, 36).
Слід зазначити, що відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав правових підстав зазначати у податковій звітності з ПДВ за грудень 2019 року показники податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019, на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн., оскільки такі господарські операції фактично не відбувались, натомість їх включення до складу податкової звітності призвело б до порушення податкового законодавства України.
Враховуючи те, що позивач не зазначав показники податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019 у податковій звітності, то і підстави для подання уточнених податкових розрахунків з ПДВ відсутні, оскільки відсутня база яка підлягає коригуванню у податковій накладній.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, вимога контролюючого органу щодо подання уточнюючого розрахунку була б доречною у тому випадку коли за результатами помилкового складання податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019, на загальну суму ПДВ 774662,40 грн., позивач відобразив би показники таких накладних у податковій звітності з ПДВ за грудень 2019 року та/або за інший податковий період.
У такому випадку, дійсно, питання відновлення ліміту з ПДВ повинно було розглядатися після внесення відповідних змін до податкової звітності платника податків, але у даному випадку зазначена помилка підприємства жодним чином не вплинула на показники податкової звітності підприємства, не призвела до безпідставного одержання податкового кредиту, тощо.
В даному випадку, відповідне відхилення утворилося в Системі електронного адміністрування ПДВ, у зв'язку з тим, що за даними декларації з ПДВ за грудень 2019 року задекларована сума становить 8 530 288 грн., а за даними ЄРПН сума ПДВ за виданими податковими накладними складає 9 304 950 грн.
Розбіжність між податковою декларацією з ПДВ за грудень 2019 та даними ЄРПН складає 774 662 грн. та утворилась саме за рахунок не включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ показників вищенаведених податкових накладних.
Водночас, позивач не мав правових підстав на включення до податкової звітності з ПДВ показників податкових накладних за якими господарські операції не відбувались.
А тому, після подання у січні 2020 року відповідних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників по вищевказаним накладним, якими проведено коригування показників податкових накладних №75, №74 від 28.12.2019; №77, №78 від 18.12.2019; №76 від 17.12.2019, на загальну суму ПДВ 774 662,40 грн., виникли підстави і для проведення коригування ліміту у Системі електронного адміністрування ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" та зобов'язання відповідача збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Елтранс Україна» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - 774 662,40 грн.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи, викладені відповідачем.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Оскільки рішення суду в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн. не оскаржувалось, тому апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в цій частині не здійснювався.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.06.2022 та та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова