638/9783/13-к
1-в/465/251/22
судового засідання
13.07.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом -
заступник генерального директора з експертизи КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_4 звернулися в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви покликаються на те, що з 23.03.2022 року ОСОБА_6 перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на лікуванні, до якого на підставі ухвали Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2021 року змінено примусові заходи медичного характеру з лікування в закладі з посиленим наглядом на лікування в закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, які були продовжені востаннє ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2021 року.
Так, ОСОБА_6 в мовному контакту доступний формально. На запитання відповідає коротко, здебільшого по суті. Увага розсіяна свої внутрішні переживання розкриває не до кінця. Емоційно маловиразний. Охоче спілкується з іншими пацієнтами та мед.персоналом, багато малює. Під час перебування у відділенні у хворого спостерігались зорові галюцинації,стверджував,що "бачить відьми які стоять з боку, але нічого не говорять до нього", пацієнт відмовлявся від їжі, з ліжка не вставав,управлявся в ліжко, вставав лише при допомозі, на зауваження не реагував. Після проведеного лікування стан покращився. Продуктивної симптоматики не виявляє. На даний час галюцинації заперечує. Активний. Мислення сповільнене за темпом. В поведінці впорядкований, режиму не порушую. Критика до свого стану відсутня.
06.06.2022р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді «Параноїдною шизофренією, безперервного типу перебігу, з емоційно-вольовим дефектом. Незважаючи на проведену терапію психічний стан хворого залишається нестійким: зберігається параноїдна симптоматика, яка проявляється у вигляді, стійких виражених структурно логічних порушень у мислені, періодичних загострень галюцинаторно-параноїдної симптоматики та відсутністю критики до хвороби та скоєного правопорушення. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв'язку з чим просять заяву задоволити.
У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - ОСОБА_4 заяву підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо продовження йому лікування не заперечував.
Захисник у судовому засіданні при вирішенні заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 не заперечував. Просив заяву задоволити.
Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.
Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з ст.19 Закону “Про психіатричну допомогу” продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Згідно вимог ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК України введено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з долученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 23.03.2022 року до даного часу перебуває ОСОБА_6 до якого згідно ухвали Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2021 року змінено примусові заходи медичного характеру з лікування в закладі з посиленим наглядом на лікування в закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом та такі востаннє продовжені ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2021 року.
Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування та реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стабільності психічного стану пацієнта ОСОБА_6 та ознак його повноцінної ремісії.
Так, 06.06.2022р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді «Параноїдною шизофренією, безперервного типу перебігу, з емоційно-вольовим дефектом». Незважаючи на проведену терапію психічний стан хворого залишається нестійким: зберігається параноїдна симптоматика, яка проявляється у вигляді, стійких виражених структурно логічних порушень у мислені, періодичних загострень галюцинаторно-параноїдної симптоматики та відсутністю критики до хвороби та скоєного правопорушення. За своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №81 від 06.06.2022 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.
Висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити під сумнів його правильність суд не вбачає.
У судовому засіданні також була заслухана позиція лікаря-психіатра ОСОБА_4 , яка стверджувала, що стан здоров'я ОСОБА_6 після лікування не покращився, досягнути стану ремісії до даного часу не вдалося, тому він потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
За таких обставин, з'ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження ОСОБА_6 застосування таких примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки не вбачається, що у ОСОБА_6 покращився стан здоров'я, внаслідок чого відпала б потреба в раніше застосованих заходах, він на даний час страждає«Параноїдною шизофренією, безперервного типу перебігу, з емоційно-вольовим дефектом», а тому заяву слід задоволити.
Керуючись ст. ст.92-95 КК України, ст. ст. 372, 376, 512-514 КПК України -
постановив:
заяву задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.
Повний текст ухвали проголошено 18 липня 2022 року об 13 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1