465/6262/18
2/465/333/22
Іменем України
12.07.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Львові цивільну справу за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовною заявою про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що у Франківському відділі електропостачання Львівського міського відділення електропостачання ПрАТ "Львівобленерго" за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований побутовий абонент та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 15.10.2015р. за вказаною адресою зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН), а саме споживання електричної енергії безобліково шляхом пошкодження приладу обліку. Наведене порушення стверджується актом про порушення ПКЕЕН №05848 від 15.10.2015р. Згідно рішення комісії відповідачі повинні сплатити позивачу вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН, згідно розрахунку, у розмірі 11930, 37 грн., який визначався за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН. Зазначає, що крім цього, понесено витрати на проведення експертизи приладу обліку у Львівському науково - дослідному інституті судових експертиз у сумі 881,22 грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідачів вартість необлікованої електричної енергії внаслідок систематичних порушень відповідачами ПКЕЕН в розмірі 11930,37 грн., вартість проведення експертизи в розмірі 881 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 10.12.2018 року провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.
В поясненнях на позов представник відповідача ОСОБА_3 в задововленні позову просить відмовити у зв"язку з порушенням позивачем норм процесуального та матеріального права, вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними. Зазначає, що акт про порушення від 15.10.2015р. не містить посилання на конкретний пункт або статтю ПКЕЕН, які були порушені зі сторони відповідача., звертає увагу, що акт підписаний споживачем із зауваженнями, а протокол про порушення складено лише 28.10.2016р., тобто більше як через рік. Крім того, звертає увагу на те, що висновок експерта від 11.11.2016р., який міститься в матеріалах справи, зафіксував відсутність ознак несанкціонованого відкривання корпусу і зняття кришки засобу обліку (тобто, ознак прямого механічного впливу на механізм не виявлено). Разом з тим, на думку експерта, зусилля, яке діяло на механізм було обумовлено силовим магнітним (електромагнітним) полем, джерело якого знаходилося із правої сторони засобу обліку. Споживач може нести відповідальність за дії, які призвели до зміни показів приладів обліку лише у тому випадку, якщо енергопостачальником зафіксовано вказаний факт індикатором дії магнітного поля, встановлення якого фіксується в акті про пломбування.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2022р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу.
В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, подали заяви про розгляд справи за їх відстуності за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою єфективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім"ї і прописки №4907, видана 13.06.2017р. директором ЛКП "Сонячне", в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано 5 осіб, зокрема відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичної особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Судом встановлено, що відповідачі є споживачами електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до акту порушення №05848, складеного 15.10.2015р. конролерами ВРПС ЛМЕМ, з яким відповідач ОСОБА_3 не погодилася, встановлено, що споживачами за адресою АДРЕСА_1 порушено ПКЕЕН шляхом пошкодження приладу обліку №10121960 (пошкодження лічильного механізму). В п.8 акту, зазначено, що необхідно доставити прилад обліку, який опломбований пломбою №1053736, на експертизу згідно направлення, яке міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься протокол №05848, складений ВРПС ЛМЕМ 28.10.2016р., відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що споживачами за адресою АДРЕСА_1 допущено порушення п.п.42, 48 ПКЕЕН.
Відповідно до висновку №5509 експертного трасологічного дослідження засобу обліку "Меридіан" СОЭ-1.02/2КТ №10121960 (споживач ОСОБА_3 ), складеного 11.11.2016р. старшим судовим експертом лабораторії трасології і балістики Львівського НДІСЕ Ліпською Є.І., на зовнішніх поверхнях, в правій боковій чатсині кришки та корпуса представленого засобу обліку "Меридіан" СОЭ-1.02/2КТ №10121960 є сліди дії стороннього твердого предмета/предметів. На внутрішніх елементах засобу обліку, недоступних для прямого зовнішнього механічного впливу, є пошкодження у вигляді відламу стійок кріплення лічильного механізму, які виникли внаслідок дії на лічильний механізм зусиль, що змінювали його просторове розташування всередині корпуса. Такі зусилля, при відсутності ознак несанкціонованого відкривання кришки електролічильника, були викликані впливом силового магнітного (електромагнітного) поля, джерелом якого був прикладений ззовні до засобу обліку магніт (електромагніт), що, з технічної точки зору, могло обночасно спричинити перебої в роботі крокового двигуна лічильного механізму.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджені Правила користування електричною енергією для населення. Відповідно до п. 1 ПКЕЕН ці Правила регулюють відносинами між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Нормою ч.4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно з законодавством за порушення умов договору та Правил.
Згідно п. 37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Споживач в свою чергу, в силу п. 48 ПКЕЕН, несе відповідальність згідно із законодавством, за порушення Правил користування електричною енергією, та зокрема, за пошкодження засобу обліку.
Згідно із ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.
Відповідно до п.53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
З акту про порушення №05848, складеного 15.10.2015р. конролерами ВРПС ЛМЕМ, який міститься в матеріалах справи як доказ вини відповідачів у порушенні ПКЕЕН, відсутнє посилання на відповідний пункт ПКЕЕН, який на думку позивача, є порушненим. Крім того, в графі "докладно вказати вид, обставини і суть порушення" вказано лише "пошкодження лічильного механізму".
Суд звертає увагу, що при розгляді цивільної справи, не має права виходити за межі заявлених позовних вимог та з власної ініціативи відшукувати та встановлювати докази, якими підверджуються заявлені позовні вимоги.
Суд не може взяти до уваги як належний та достатній доказ в обгрунтування позовних вимог акт про порушення №05848, оскільки такий не містить зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕН. В акті відсутній детальний опис пошкодження лічильного механізму.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги як доказ в підтвердження позовних вимог протокол №05848, складений ВРПС ЛМЕМ 28.10.2016р., оскільки такий складений на підставі акту про порушення від 15.10.2015р., та матеріалами справи не вставновлено підставність його складення через один рік після виявленого порушення. Також суд звертає увагу на те, що протокол складений до проведення експертизи засобу обліку, який міститься в матеріалах справи.
При цьому, суд враховує і ту обставину, що висновок №5509 від 11.11.2016р. експертного трасологічного дослідження засобу обліку "Меридіан" СОЭ-1.02/2КТ № НОМЕР_2 , який міститься в матеріалах справи, складений більше ніж через рік після виявленого порушення.
Суд звертає увагу, що відповідно до висновку, в ньому не встановлено, що саме з вини відповідачів відбулося пошкодження приладу обліку. Навпаки, в висновку зазначено, що відсутні ознаки несанкціонованого відкривання кришки електролічильника.
З висновку не можливо встановити наявність дій відповідачів, які призвели до впливу силового магнітного (електромагнітного) поля, джерелом якого був прикладений ззовні до засобу обліку магніт (електромагніт).
Відповідно до п.15 зазначених Правил пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
Відповідно до Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, таке затверджене Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 р. № 322, з метою впорядкування взаємовідносин між енергопостачальними організаціями і побутовими споживачами під час проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, передбаченої Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.
П.1.5 Положення визначено, що проведення експертизи лічильників електричної енергії здійснюється комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту.
В порушення зазначених вимог, з висновку №5509 не вбачається, що такий проведений із залученням представників Держспоживстандарту.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, для стягнення збитків за необліковане споживання електричної енергії, втручання в прилади обліку, необхідно встановлювати дотримання виконавцем послуг з постачання електроенергії методики нарахування таких збитків, правильність складання актів та наявність вини відповідача.
Разом з тим, суд вважає встановленим, що позивачем не доведено наявність вини відповідачів у пошкодженні приладу обліку, як і те що акт про порушення не відповідає вимогам ПКЕЕН щодо його складання.
Відповідно до положень ПКЕЕН для покладення на споживача відповідальності за споживання необлікованої енергії, яке стало можливим у зв'язку з втручанням в роботу приладу обліку, підлягає доведенню факт втручання у конструкцію лічильника саме споживачем. Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 09.07.2018 року, справа №369/2762/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 3,10,12, 81, 89, 259, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у завдоволенні позовних вимог ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення за недоведеністю таких та відсутності на те підстав.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ПАТ «Львівобленерго», юридична адреса: м. Львів, вул. Козельницька,3;
Відповідач 1: ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 3: ОСОБА_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. Кузь