Справа № 458/417/22
3/458/279/2022
19.07.2022 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 , розлучений, на утриманні має двоє дітей, не військовозобов'яз19.07.2022аний, особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Обставини справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/417/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791826 від 25.06.2022 року, складеного дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції Староста В.М., вбачається, що 20.06.2022 року біля 16:00 год в с. Н. Яблунька, в житловому будинку по місцю проживання, громадянин ОСОБА_1 вчинив скандал зі своєю сестрою ОСОБА_2 під час якого кричав на неї, виражався в її адресу нецензурними словами, чим міг завдати шкоду фізичному чи психічному здоров'ю своїй сестрі, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Зі складеними з приводу виявленого адміністративного правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в сфері громадського порядку і громадської безпеки, вбачав в діях такої особи порушення.
Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним № 1766/01/60-2022 від 18.07.2022 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 19.07.2022 року за вхідним № 1905/22.
Враховуючи обмежені законом строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на час поступлення адміністративних матеріалів в суд і на момент їх розгляду судом, зважаючи на присутність особи відносно якої розглядаються адміністративні матеріали, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду адміністративних матеріалів.
В судове засідання, призначене 19.07.2022 року ОСОБА_1 прибув, про день та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.
Відтак, вбачаючи про відсутність порушення прав особи, стосовно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010 року, "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 року тощо).
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки складений протокол адміністративні правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, "Малофєєва проти Росії" (заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання 19.07.2022 року ОСОБА_1 прибув, через канцелярію суду подав заяву, якою свою провину визнав повністю.
В судове засідання 19.07.2022 року потерпіла ОСОБА_2 не прибула.
Інших заяв і клопотань на адресу суду не надходило.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Поясненням, протоколом, прийняття заяви в ОСОБА_2 про вчинене правопорушення від 20.06.2022 року підтверджено, що ОСОБА_1 є її братом і 30.06.2022 року близько 16.00 год ОСОБА_1 на подвір'ї, біля житлового будинку зчинив з нею конфлікт, під час якого ОСОБА_1 ображав її нецензурними словами, шарпав її за верхній одяг, намагався побити.
На час розгляду адміністративних матеріалів не вбачається, чи заподіяно матеріальні або моральні збитки потерпілій особі.
Протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 791826 від 25.06.2022 року, складеного дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції Староста В.М., з якого вбачається, що 20.06.2022 року біля 16:00 год в с. Н. Яблунька, в житловому будинку по місцю проживання громадянина ОСОБА_1 , останній вчинив скандал з своєю сестрою ОСОБА_2 під час якого кричав на неї, виражався в її адресу нецензурними словами, чим міг завдати шкоду фізичному чи психічному здоров'ю своїй сестрі.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися.
Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, а до матеріалів справи додані його письмові пояснення в яких він зазначає, що дійсно посварився з своєю сестрою. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 791826 від 25.06.2022 року як належний і допустимий доказ.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері громадського порядку і громадської безпеки, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у вмисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Фізичне насильство проявляється у формі домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. В свою чергу психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають їхні батьки та діти; батьки (мати, батько) і дитина (діти); прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
В суді підтверджений той факт, що ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 є братом.
Диспозиція ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю. Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Крім того суд зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води встановлено, що суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це було б порушенням прав на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, є інвалідом ІІ групи загального захворювання, ступеня його вини, майновий стан - розлучений, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, майнової шкоди не заподіяно.
Відтак суд приходить до висновку що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, як пом'якшуючу обставину щире каяття.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст. 213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи. Оскільки речі і документи не вилучалися, суд даного питання не вирішує.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 15.12.2021 року, яке додане до матеріалів справи, то відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» така особа звільняється від сплати судового збору.
Адже, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.
Керуючись ст. ст. 22, 40-1, 173-2, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц