Справа № 450/1618/22 Провадження № 1-кп/450/352/22
підготовчого судового засідання
08 червня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва Російської Федерації, українця, громадянина України, непрацюючий, з середньою-спеціальною освітою, дітей на утриманні немає, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022140000000060 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022140000000060 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
06.06.2022 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , строком на 60 діб, з визначення розміру застави у розмірі 198 480, 00 грн. та покладенням обов'язків.
В судовому засіданні прокурор, клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав, з підстав, вказаних у ньому та просить таке задоволити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні, щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді триманні під вартою заперечили, та просили такий змінити на інший не пов'язаний з триманням під вартою, а саме просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, з'ясувавши думку учасників процесу, суд, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, виходячи з наступного :
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2022 року, ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 198 480, 00 грн., строком до 09.05.2022 року з покладенням певних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2022 року, ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 198 480, 00 грн., строком до 12.06.2022 року з покладенням певних обов'язків.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.
Обов'язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.
Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати свідків та експертів; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_4 , слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480, 00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, то таке є невмотивоване та задоволенню не підлягає, оскільки ризики які зазначені при обранні та продовженні запобіжного заходу на момент розгляду даного клопотання у підготовчому судовому засіданні не відпали, тому суд приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, відсутні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, суд, -
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 07.08.2022 року включно, з визначенням застави у розмірі 198 480, 00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора, та суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1