Справа № 463/11599/21
Провадження № 2-а/463/11/22
23 червня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.
з участю секретаря с/з - Заставної С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Капрала Поліції Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Островської Марії Василівни, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4808532 від 23.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.09.2021 Інспектором Капралом Поліції Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Островською Марією Василівноювідносно нього було складено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: 23.09.2021 о 11:58:56 м.Золочів, вул.Січових Стрільців, 36, керуючи транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA A5», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув вузьку суцільну лінію, чим порушив п.8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки. Вказану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та винесеною за відсутності належних доказів його вини, оскільки інкримінованого йому правопорушення не вчиняв. Зазначив, що 23.09.2021 з чітким дотриманням вимог ПДР рухався на своєму службовому автомобілі марки «SKODA OCTAVIA A5», д.н.з. НОМЕР_1 , по кільцевій дорозі м.Золочів, Львівській області та в подальшому був зупинений працівниками поліції поблизу вул.Січових Стрільців, 36 м.Золочів, Львівській області. Зі слів працівників поліції причиною зупинки позивача було порушення останнім ПДР, яке полягало в перетині вузької суцільної лінії в районі с.Підгороднє, Золочівського району, Львівської області в районі АЗС, однак в оскаржуваній постанові місце вчинення правопорушення вказано - АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаних покликань працівниками поліції було представлено позивачу 2-3 секундне відео, на якому було видно рух автомобіля схожого за зовнішніми ознаками на автомобіль позивача, однак на такому відео жодним чином не було видно жодної суцільної розмітки, перетин якої інкримується позивачу. Крім того, на думку позивача, працівниками поліції при складенні оскаржуваної постанови було грубо порушено встановлену законодавством процедуру, а саме не роз'яснено позивачу його прав та обов'язків, положень ст.63 Конституції України, а також не відібрано пояснення у позивача ОСОБА_1 . А тому з метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. До судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином. Про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомили, на адресу суду відзиву на позов не скерували.
У зв'язку з належністю повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання відповідно до положень ч.1 ст.205 КАС України суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою судді від 30.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, а провадження по справі - відкрито з призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
З'ясувавши обставини справи, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові матеріали, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.246 КАС України, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2021 Інспектором Капралом Поліції Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Островською Марією Василівноювідносно ОСОБА_1 було складено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно долученої до матеріалів справи копії оскаржуваної постанови встановлено, що інкриміноване позивачу у вину адміністративне правопорушення проявилось у тому, що останній23.09.2021 о 11:58:56 м. Золочів, вул. Січових Стрільців, 36, керуючи транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA A5», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув вузьку суцільну лінію, чим порушив п.8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
У відповідності з вимогами п.4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП.
Статтею ст. 122 КУпАП, зокрема частиною 1, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 337/3389/16-а в постанові від 30.05.2018р. зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного Верховний Суд відмітив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи письмові документи суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, в тому числі і фото- чи відеозапису з місця події, на спростування, зазначених у позовній заяві позивачем обставин, стороною відповідача суду не представлено та клопотань про витребування таких не заявлено, відзиву на позов не скеровано, а тому суд вважає пояснення позивача правдивими та такими, що не суперечать матеріалам справи.
Крім того, оскаржувана постанова винесена за відсутності свідків.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена без дотримання вимог чинного законодавства та за відсутності доказів вини позивача, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення згідно ч.3 ст.286 КАС України - закриттю.
У відповідності до положень ст.139 КАС України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, так як позов задоволено в повному обсязі, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає до відшкодування 454,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, а також 5000,00 грн. витрат, здійснених на оплату правової допомоги. Факт отримання та оплати отриманих правових послуг позивачем ОСОБА_1 стверджується долученими до матеріалів справи копіями письмових документів: договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2021 року, актом приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 12.10.2021 року, квитанцією до прибуткового касового ордера №12/10-21 від 12.10.2021 року про сплату коштів в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 6,9,72-77,295,297 КАС України, ст. ст. 9, 33, 122, 251, 254, 258, 268, КУпАП, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Інспектора Капрала Поліції Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Островської Марії Василівни, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4808532 від 23.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви, а також 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок) витрат, здійснених на оплату правової допомоги.
Текст рішення складено та підписано 23.06.2022.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Мармаш В.Я.