справа № 462/3357/22
18 липня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142390000211 від 08.06.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самбір Львівської області, українки, громадянки України, раніше судимої, востаннє 25.04.2016 Симбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185,71 ч.1 КК України на строк 5 років 2 місяця позбавлення волі,звільненої умовно-достроково 19.02.2021 року на невідбутий строк 4 міс.25дн., зареєстрованої та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
Згідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , 07.06.2022, близько 06.30 год., перебуваючи на вул. Городоцька у м. Львові, на підвіконнику одного з будинків, знайшла (придбала) полімерний пакет у якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору та таблетку зеленого кольору. Зрозумівши, що це наркотична речовина канабіс ОСОБА_3 вирішила привласнити знайдений пакет та таблетку з метою подальшого власного самостійного вживання без мети збуту, заховавши їх в середину свого наплічного рюкзака. Того ж дня, приблизно о 11.00 год. 07.06.2022 року, ОСОБА_3 , зберігаючи при собі вказані знайдені речовини, перебуваючи на території Залізничного вокзалу м. Львова, що на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові, була зупинена працівниками поліції, які виявили та в подальшому вилучили у неї полімерний пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, паперовий згорток із зеленою таблеткою та пристрій для куріння. У вилученій в ОСОБА_3 подрібненій речовині рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті виявлено 6,07 грам канабісу. Згідно постанови Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000. якою затверджено «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Згідно наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року яким затверджено «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса наркотичного засобу канабіс, з якої наступає кримінальна відповідальність, становить від 5 грама. У вилученій в ОСОБА_3 паперовому згортку із зеленою таблеткою, виявлено МДМА масою 0,2076 грам. Згідно постанови Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000, якою затверджено «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» МДМА відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Згідно наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року яким затверджено «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса психотропної речовини МДМА, з якої наступає кримінальна відповідальність, становить від 0, 15 грама. У вилученому у ОСОБА_3 пристрою для куріння, виявлено екстракт канабісу, масою 0,8197 грам. Згідно постанови Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000, якою затверджено «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» екстракт канабісу відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Згідно наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року яким затверджено «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса екстракту канабісу, з якої наступає кримінальна відповідальність, становить від 0,3 грама.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням його та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст.309 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При призначенні покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, яка раніше судима, також її щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку), також вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 посередньо характеризується за місцем проживання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі у межах санкції ч.1 ст.309 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків, передбаченими ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченою нових злочинів, внесені корективи в її соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення експертизи, вартість якої, згідно з доданими документами складає 1510 грн.24 коп. Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КК України.
Керуючись ст.373,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України №СЕ-19/114-22/9556-НЗПРАП від 23.06.2022 року 1510 грн.24 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: полімерний пакет SUD2038963, паперовий згорток з таблеткою KIV1129521, пристрій для куріння, що збергіаються в камері зберігання РД відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1