Справа № 462/2546/22
18 липня 2022 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 засобами системи «Електронний суд», звернулась до суду із заявою у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Франківського району м. Львова, 07.11.2013 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №719.
Вважаю, що цю заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
У своїй заяві, як на підставу для її розгляду в порядку окремого провадження, заявник посилається на положення ст. 109 Сімейного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу.
При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Натомість, як свідчить заява про розірвання шлюбу, її подано виключно від імені заявника - ОСОБА_1 , та така підписана виключно ЕЦП заявника ОСОБА_1 . Зазначене позбавляє суд можливості перевірити наявність взаємної згоди подружжя щодо розірвання шлюбу.
Крім того, до заяви не додано письмового договору, як того вимагають положення ч. 1 ст. 109 Сімейного кодексу України.
Із роз'яснень, даних в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року вбачається, що розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК (у старій редакції) повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст.121 ЦПК України (у старій редакції).
Як вбачається з поданої заяви заявник не долучила до матеріалів справи оригінал свідоцтва про укладення шлюбу.
Також, відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. п. 4-1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн.).
Однак доказів сплати судового збору до заяви не додано.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 293-294, 318 ЦПК України,
постановив:
заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Заявник має право протягом строку, який не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху письмово усунути вказані недоліки. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, усуне недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.С. Мруць