Справа №442/3430/22
Провадження №2/442/899/2022
19 липня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька, -
21.06.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що він є непрацюючим пенсіонером, має ряд захворювань, а саме: цукровий діабет, серцево-судинну недостатність, також йому була проведена операція на очі, що підтверджується доданими до матеріалів справи копією медичних документів, виписки з історії хвороби, медичної карти амбулаторного хворого. Він зовсім втратив зір і йому знову потрібне оперативне втручання, на що в свою чергу необхідні грошові кошти в сумі 15000 грн. Його дохід складає лише пенсія, яка не дозволяє забезпечити належне лікування, оздоровлення, харчування, проживання. З урахуванням похилого віку, його витрати на ліки та речі, вартість яких перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, його пенсії не вистачає для забезпечення його життєдіяльності.
Звертає увагу суд на те, що його дочкою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка може надавати йому допомогу, але ухиляється від свого обов'язку. Він є непрацездатним, отримує пенсію, більшу частину з якої витрачає на придбання продуктів харчування, ліків і оплату комунальних послуг. Коштів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності не вистачає, а тому зважаючи на скрутне матеріальне становище він потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати його повнолітня дочка.
На сьогоднішній день дочка, не допомагає йому матеріально, не забезпечує його всім необхідним для нормального проживання, не відвідує його, та не піклується про нього, не цікавиться його здоров'ям, навіть не дзвонить до нього. Коли він їй телефонує, вона не бажає з ним спілкуватися і кидає трубку.
У їхній з ОСОБА_2 спільній власності перебуває квартира у АДРЕСА_1 . Він неодноразово пропонував відповідачці продати дану квартиру і розділити кошти у відповідності до належних їм часток. Тоді б у нього були кошти на лікування та мав би можливість оплатити проведення операції на очі та на лікування цукрового діабету і серцево-судинних захворювань. Адже ці хвороби є хронічними і потребують постійного лікування та придбання ліків. Але відповідач постійно відмовляється і не бажає продавати дану квартиру. Вказує на те, що відповідач працює офіційно медсестрою у м. Трускавець «Джерело» та отримує заробітну плату у розмірі 13 500 грн.
Враховуючи всі витрати, вважає, що дочка взмозі платити аліменти в розмірі 2500 грн. щомісячно, для підтримки його матеріального стану та життя.
За таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі бідності та не отримавши від дитини ніякої підтримки на прохання про надання допомоги, він вимушений звернутись з цією позовною заявою до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
22.06.2022 направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку, відповідь на який отримано судом 29.06.2022.
Ухвалою від 22.06.2022 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 19.07.2022, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
07.07.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання, не погодившись із заявленими позивачем вимогами відзначає, щосам факт непрацездатності батька не є безумовною підставою для виникнення в неї обов'язку надання матеріальної допомоги, позивач повинен довести необхідність отримання такої допомоги.
Позивач не надав жодних доказів про його тяжке матеріальне становище. Подані позивачем медичні документи за 2017-2020 роки жодним чином не підтверджують розміру витрат, понесених ним у зв'язку з захворюванням, враховуючи також те, що частина ліків та лікування є безкоштовними, зокрема, ліки при діабеті. Також батько не надав доказів про розмір його доходу (отримуваної пенсії), не надав розрахунок суми коштів, які він потребує.
Посилання позивача на майбутню операцію, яка ніби - то коштує 15000 грн., як на підтвердження потреби у матеріальній допомозі, є безпідставним, оскільки такі витрати за своєю суттю є «додатковими» та «майбутніми» і не можуть враховуватися при стягненні аліментних щомісячних платежів. Крім цього, у батька цукровий діабет, що є протипоказанням для операції. А така висока вартість операцій є лише у приватних клініках. Крім цього, батько зір не втратив повністю, як це він вказав у позовній заяві, він симулює, прикладом чого є розмова в телефонному режимі з його сином ОСОБА_3 , де батько сказав, що побачив сина в окулярах із сигаретою, почав навчати його, щоб він кинув курити.
У власності батька був гараж, дача, велосипед, мотоцикл з коляскою. Все це майно він продав, не залишивши нічого дітям.
Посилання позивача у справі про те, що вона не допомагає матеріально є неправдивими та необгрунтованими. Зокрема, коли він лежав у стаціонарі, вона приїжджала до нього з продуктами, їжею, давала кошти на лікування. На його першу операцію на око вона дала йому 100 доларів США і 100 Євро. До 2022 року вона допомагала йому наскільки могла: привозила продукти харчування, закрутки, овочі, фрукти, передавала грошові кошти, а саме: переслала йому на карточку банку «Аваль» 6800 грн., а тому подання ним вказаного позову стало для неї повною несподіванкою.
Натомість батько ніколи не помагав їй. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_4 , на похороні батько не поміг їй ні матеріально, ні морально. Після смерті її мами, батько покинув їхню сім'ю, залишивши неповнолітнього сина - її брата ОСОБА_5 , і одружився з іншою жінкою, з якою зраджував його мамі, що стало причиною її смерті в 43 роки. Зараз батько в шлюбі 4-й раз.
Також при вирішенні, чи потребує позивач матеріальної допомоги, слід врахувати те, що позивач має власну сім'ю. У 2017 році він офіційно одружився та зареєструвався з двокімнатній квартирі дружини ОСОБА_6 в м. Дрогобич, але і надалі наполягає продати їхню спільну квартиру і поділити гроші пополам. Батько і його дружина отримують пенсії. На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 849 у батька є компенсація виплати 400 грн. наступного року, після досягнення ним 80 років, ще отримає компенсаційну виплату 500 грн., а цього року його дружина досягне 75 років і в неї на 400 грн. буде більша пенсія. У позовній заяві батько не подав дані про його та дружини пенсії.
Також у батька та його дружини є субсидія на комунальні послуги, дружина позивача мала дохід на ринку. Зараз вони тримають вдома дорогу породисту собаку. Дружина купляє готові напівфабрикати (пельмені, вареники, персики). Батько купив новий смартфон. З цього вбачається, що позивач безпідставно вказує, що перебуває на межі бідності.
Отже позивач жодним чином не довів умову про потребу в матеріальній допомозі.
Крім цього, платити аліменти на утримання батька вона не має можливості, оскільки має ряд захворювань, а саме: гіпертонічна хвороба II ступеня, хронічний пієлонефрит, остеохондроз поперекового відділу. Перебуває на диспансерному обліку, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями медичних документів. На її лікування також потрібні кошти. Періодично перебуває на лікарняному, під час чого зменшується розмір її доходу. Твердження позивача про те, що вона має великий дохід, не відповідають дійсності. Вона працює медсестрою, її оклад - 5005 грн. з яких вона оплачує ліки, комунальні послуги за квартиру, зробила косметичний ремонт всюди за власні кошти. На цей час співпроживає в м. Бориславі з ОСОБА_7 , який переніс інсульт, має другу групу інвалідності, втратив мову, йому потрібне щодня лікування та реабілітація, на це їй також потрібно витрачати значні кошти.
Останнім часом їй важко розмовляти з батьком, оскільки під час кожної розмови він шантажує, тисне на неї щодо продажу їхньої спільної квартири. Після його дзвінків в неї підвищувався тиск, вона себе погано почувала.
Кілька днів тому вона подзвонила батькові, щоб у позасудовому порядку врегулювати спір, запропонувала йому грошову компенсацію, проте він відмовився.
Вважає, що даний позов є надуманим та просить в задоволенні такого відмовити.
Відповіді на відзив позивачем подано не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Так, необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків.
До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.
Крім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 172 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Обов'язок повнолітніх дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків, окрім сплати аліментів, визначений статтею 203 СК України. Виникнення цього обов'язку пов'язано з особливими обставинами - зокрема, тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є батьком відповідачки ОСОБА_2 , проти чого остання не заперечила у поданому нею 07.07.2022 відзиві.
Згідно медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 вбачається, що останній проходив огляд у лікаря окуліста, ендокринолога, уролога в 2019, 2020 та 2021 році.
05.02.2019 позивачу ОСОБА_3 проводилося ультразвукова діагностика в Дрогобицькій міській поліклініці, а.с.15.
Згідно виписки з історії хвороби №03416 вбачається, що позивач ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з 08.05.2018 по 15.05.2018, а.с.17.
Крім того, 09.01.2018 позивачу ОСОБА_3 проводилося ультразвукова діагностика серця в лікаря ОСОБА_8 , а.с. 18.
Згідно виписного епікризу історії хвороби №00485 вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні кардіохірургії ока Дрогобицької міської лікарні №1 з 24.01.2017 по 30.01.2017, а.с.19.
Крім того, згідно виписок медичного центру «Окулюс» та виписки медичного центру «ІРИМЕД» вбачається, що ОСОБА_3 25.06.2016, 27.07.2016, 20.07.2017, 23.06.2017 та 20.12.2017 проходив обстеження в даному закладах, а.с. 20, 22, 23, 25.
Згідно виписки з історії хвороби №07596вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні Дрогобицької міської лікарні №1 з 18.10.2018 по 26.10.2018, а.с. 27.
Отже, позивачем надано докази свого захворювання та лікування в період 2016-2019 р.р., а також періодичні огляди огляд у лікаря окуліста, ендокринолога, уролога в 2019, 2020 та 2021 році.
Будь - яких доказів на підтвердження наявності захворювання на даний час та свого тяжкого матеріального становища, понесення додаткових витрат у зв'язку з хворобою, - позивачем не надано і такі в матеріалах справи відсутні.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
У той же час суд звертає увагу, що факт непрацездатності не є безумовною підставою для виникнення у відповідачів обов'язку надання матеріальної допомоги, оскільки позивачка повинна довести необхідність отримання такої допомоги.
Таким чином, підстави звернення до суду з вказаним позовом не обмежуються виключно матеріальною складовою з огляду на рівень доходу позивача.
Окрім цього, слід зазначити, що позивачем не представлено суду жодних аргументовано підтверджуючих доказів про його скрутне матеріальне становище, розмір його доходу (отримуваної пенсії), його захворювання на даний час та розмір витрат, понесених ним у зв'язку з захворюваністю, а відтак, і потребу в отриманні аліментів від доньки.
При таких обставинах, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,12,81,258,263-265,268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на непрацездатного батька - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення рішення - 19 липня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_3 .
Головуюча-суддя Курус Р.І.