Справа № 137/530/22
19 липня 2022 р. 3/137/335/22 смт. Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СПД №1 Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
10.06.2022 о 20:00год гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою відносно ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно із ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно останнього, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, серії АПР18 №327289 від 10.06.2022; рапорт реєстрації; протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_2 ; витяг з бази даних національної поліції; копію постанови №127/8538/22 від 02.06.2022 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, доведеною повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив насильство в сім'ї.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами ст.33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах закону, який порушив ОСОБА_1 , у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене вище, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496(чотириста дев'яносто шість)грн. 20коп.
Керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496(чотириста дев'яносто шість)грн. 20коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.