19 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8383/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Мороза Ігоря Леонідовича (далі - ФОП Мороз І.Л., скаржник)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022
у справі № 904/8383/21
за позовом ФОП Мороза І.Л.
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антомонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії,
ФОП Мороз І.Л. 11.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/8383/21, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, скаржник просить Суд зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ФОП Мороз І.Л. із посиланням пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.025.2001 №32-р, та пункту 13 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 №182-р.
З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Мороза І.Л. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових актів, яке обґрунтовано прогнозованим ускладненням повернення коштів скаржнику з державного бюджету в разі задоволення касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення (зокрема, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування).
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередній інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Так, можливе проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Крім того, Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не наведені обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, та відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання даного рішення.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 904/8383/21 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мороза Ігоря Леонідовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/8383/21.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 11 серпня 2022 року о 14:20 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 03 серпня 2022 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, або через систему «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Повідомити учасників справи, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Морозу Ігорю Леонідовичу у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/8383/21.
7. Витребувати матеріали справи №904/8383/21 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Фізичної особи-підприємця Мороза Ігоря Леонідовича до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антомонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії.
8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи, у зв'язку з чим:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".