30 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 905/857/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" - Золотухіна Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021
у складі колегії суддів: Черноти Л.Ф. (головуюча), Барбашової С.В., Зубченко І.В.
та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн)
у складі судді Говоруна О.В.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"
про визнання банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн) у справі № 905/857/19 - залишити без змін. При цьому
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості/необґрунтованості заявлених кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області у справі про банкрутство.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/857/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу").
3. 20.07.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу".
4. 20.07.2020 на офіційному веб-порталі Вищого Господарського суду України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (номер 65027).
Подання до суду заяви з вимогами до боржника.
5. У встановлений законом строк до суду звернулась низка кредиторів з вимогами до боржника, у тому числі Головне управління ДПС у Донецькій області з вимогами в сумі у розмірі 37 978 607,91 грн та 4204 грн судового збору.
6. 28.01.2021 ухвалою суду у справі № 905/857/19 замінено кредитора - Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника - Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області.
7. В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те, що боржник перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області. У боржника існує податкова заборгованість у загальній сумі 37 978 607,91 грн, яка складається з:
- 11 432 945,84 грн - військовий збір (включаючи пеню в сумі 423 487,12 грн);
- 26 517 064,53 грн - єдиний внесок (включаючи штрафні санкції в сумі 3 060 грн);
- 2 520,58 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
- 26 076,96 грн - проценти за користування відстроченням податкового боргу.
8. В обґрунтування вимог щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн кредитор зазначав, що відносно боржника було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.06.2015 по 31.12.2016. За результатами перевірки 27.09.2017 було складено відповідний акт та 25.03.2019 податкове повідомлення рішення № 0009694606.
9. Щодо податкового боргу з єдиного внеску у розмірі 26 517 064,53 грн (включаючи штрафні санкції в сумі 3 060 грн) кредитор зазначав, що відповідна податкового заборгованість виникла за період грудень 2016-лютий 2017 років, червень 2017 - березень 2019 років, квітень 2020-травень 2020 років.
10. Щодо податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальному розмірі 2 520,58 грн, то 20.09.2018 Головним управлінням ДФС у Донецькій області були проведені камеральні перевірки ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" з питань своєчасності сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та були складені акти перевірки № 2383/05-99-47-07 та № 2392/05-99-47-07. За наслідками перевірки, 04.10.2018 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0048804707 та № 0048764707, за змістом яких зобов'язано боржника сплатити штраф у розмірі 2 376,54 грн та 144,04 грн відповідно.
11. Щодо визнання вимог кредитора в сумі 26 076,96 грн (процентів за користування відстроченням податкового боргу вимог податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), то 20.05.2015, 04.03.2016 та 11.03.2016 між кредитором та боржником були укладені договори про розстрочення податкового боргу.
У той же час, на виконання листа ДФС України від 10.04.2019 №12002/7/99-99-17-04-17 ГУ ДПС у Донецькій області проведено інвентаризацію наданих розстрочень (відстрочень) та було виявлено, що до 01.01.2017 у ІТС "Податковий блок" при нарахуванні процентів за користування розстроченням (відстроченням) порівнювались не ставки НБУ на дату надання розстрочення та на дату сплати, а ставки НБУ, діючі на дату сплати і на дату нарахування чергової частки розстрочення (відстрочення) у минулому періоді.
У зв'язку з цим, боржнику були нараховані суми процентів за користування розстроченням у сумах, що виявлені інвентаризацією.
Розгляд справи судами.
12. 09.06.2021 ухвалою Господарського суду Донецької області, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, серед іншого, визнано вимоги кредитора Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області, що вноситься розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у розмірі 4 204 грн - перша черга, 2 520,58 грн - третя черга. Постановлено вважати невизнаними вимоги кредитора Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн.
13. Судові рішення мотивовано таким.
14. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що сума грошового зобов'язання з податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за податковими повідомленнями-рішеннями № 0048804707 та № 0048764707 є узгодженою, а відтак судом першої інстанції було визнано вимоги кредитора в цій частині - на суму 2 520,58 грн.
15. До суду апеляційної та касаційної інстанцій не подавалося скарг у цій частині.
16. Судами було не визнано наступні вимоги:
щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн. Мотивовано це скасуванням у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 25.03.2019 № 0009694606, яким кредитор обґрунтовував вимоги щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн;
з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн. Мотивовано це тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №805/2819/18-а, яке набрало законної сили 19.08.2020, Податковий орган зобов'язано виключити з інтегрованої картки платника Боржника заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн, а Директором Департаменту адміністративного оскарження скасовано вимогу ГУК ДПС у Донецькій області від 11.03.2021 щодо сплати боржником вказаної суми та визнано її відкликаною із зобов'язанням ГУК ДПС у Донецькій області привести у відповідність інтегровану картку платника;
щодо вимог кредитора в сумі 26 076,96 грн (процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Мотивовано це тим, що за умови виявлення некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Однак, кредитором не доведено прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС про коригування облікових показників ІКП боржника у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів. Суд апеляційної інстанції вказав, що ні нормами ПК України, ні нормами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) не передбачено право кредитора на проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). Узявши до уваги той факт, що спірне донарахування процентів за договорами про розстрочення боргу здійснено податковим органом поза межами договірних відносин з надання розстрочень боржнику, здійснено не на підставі зазначених договорів у порядку, що визначений договорами, а лише після направлення та опрацювання відповідного листа ДФС України про здійснення "інвентаризації" процентів за договорами розстрочень, з урахуванням того, що у кожному з договорів про розстрочення грошових зобов'язань визначений строк дії такого договору із зазначенням конкретної дати, а також те, що подібними діями кредитора відбувся фактичний перегляд в односторонньому порядку умов кожного з договорів щодо розміру процентів, які мали б бути сплачені божником замість фактично сплачених у період дії договорів про розстрочення грошових зобов'язань, то суди дійшли висновку про безпідставність вимог податкового органу в цій частині.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
17. 17.11.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта", поштовий ідентифікатор № 8431306588389) Головним управлінням ДПС у Донецькій області надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн у справі № 905/857/19.
18. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвали Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 у справі № 905/857/19, Головне управління ДПС у Донецькій області посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у правовідносинах, які є предметом розгляду у даній справі.
19. При цьому, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у визнанні кредиторських вимог податкового органу у сумі 26 076,96 грн некоректно нарахованих процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та в сумі 26 517 064,53 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Доводів щодо іншої частини кредиторських вимог касаційна скарга не містить.
20. Податковий орган стверджує про недостатність аргументації рішень судів попередніх інстанцій, що не відповідає положенням статті 86 ГПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
21. До Верховного Суду від ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021, в якому зазначено про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права та наведено прохання залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
22. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
24. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не визнали вимоги кредитора - Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн з мотивів, зазначених у пункті 16 цієї постанови.
25. Судова колегія погоджується з цими висновками судів з огляду на таке.
26. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
27. Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, серед іншого, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.
28. Як встановлено судами, у визначений законом строк до Господарського суду Донецької області в межах справи про банкрутство № 905/857/19 звернувся конкурсний кредитор - Головне управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України з вимогами у розмірі 37 978 607,91 грн та 4204 грн судового збору, які, як зазначено вище, були предметом розгляду оскаржуваних судових рішень та складаються з наступних сум:
11 432 945,84 грн - військовий збір (включаючи пеню в сумі 423 487,12 грн);
26 517 064,53 грн - єдиний внесок (включаючи 3 060 грн штрафних санкцій);
2 520,58 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
26 076,96 грн - проценти за користування відстроченням податкового боргу.
29. Рішеннями судів попередніх інстанцій не було визнано вимог податкового органу на суму 37 976 087,33 грн, у тому числі вимог у сумі 26 076,96 грн некоректно нарахованих процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та в сумі 26 517 064,53 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
30. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК, якою врегульовано межі розгляду справи судом касаційної інстанції, суд здійснює перевірку правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права лише в межах доводів та вимог касаційної скарги.
31. Як свідчить зміст касаційної скарги, орган Державної податкової служби оскаржує судові рішення лише в частині відмови у визнанні кредиторських вимог у сумі 26 076,96 грн некоректно нарахованих процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та в сумі 26 517 064,53 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо вимог у сумі 26 076,96 грн, некоректно нарахованих процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
32. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. На підставі пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
34. Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
35. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
36. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
37. На підставі пункту 2 розділу І Порядку № 422 оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
38. Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.
39. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
40. Пунктом 4 розділу І Порядку № 422 передбачено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
41. Як визначено пунктом 5 розділу І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
42. Таким чином, податковий орган, якщо виявить некоректні базові записи показників ІКП, повинен скласти коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються.
43. У разі, якщо коригування відбувається в ручному режимі, таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.
44. Однак, кредитором не доведено прийняття рішення керівником (заступником керівника) податкового органу про коригування облікових показників ІКП боржника у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів.
45. Слід зауважити, що згідно з пунктом 4.2 розділу IV "Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів" Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі - Порядок № 574), нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
46. Оскільки 31.05.2019 не відбувалось погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини), то відповідне нарахування кредитором процентів в ІКП є противоправним.
47. При цьому податковий орган не заперечував щодо виконання боржником зобов'язань за договорами про розстрочення грошового зобов'язання.
48. З урахуванням наведеного вище, оскільки спірне донарахування процентів за договорами про розстрочення боргу здійснено податковим органом поза межами договірних відносин з надання розстрочень боржнику, здійснено не на підставі зазначених договорів у порядку, що визначений договорами, а лише після направлення та опрацювання відповідного листа ДФС України про здійснення "інвентаризації" процентів за договорами розстрочень, з урахуванням того, що у кожному з договорів про розстрочення грошових зобов'язань визначений строк дії такого договору із зазначенням конкретної дати, а також те, що подібними діями кредитора відбувся фактичний перегляд в односторонньому порядку умов кожного з договорів щодо розміру процентів, які мали б бути сплачені боржником замість фактично сплачених у період дії договорів про розстрочення грошових зобов'язань, то суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність вимог податкового органу в цій частині.
Щодо вимог в сумі 26 517 064,53 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
49. Суд апеляційної інстанції вказав, що кредитор (податковий орган) зазначав, що відповідна податкова заборгованість виникла за період грудень 2016-лютий 2017 років, червень 2017-березень 2019 років, квітень 2020-травень 2020 років. У той же час, боржником надані докази сплати коштів з єдиного внеску за вказані вище періоди. У свою чергу, кредитор пояснив, що за рахунок сплачених підприємством коштів відбувалось погашення заборгованості минулих періодів.
50. При цьому боржник наполягав, що у період дії п. 9-3 та п. 9-4 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" він був звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
51. Водночас, податковим органом неодноразово складались вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, які були оскаржені в судовому порядку боржником.
52. Так, 18.12.2017 рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 15.08.2017 № Ю-53-17; в іншій частині позову відмовлено.
53. Ця ж справа була розглянута також і Великою Палатою Верховного Суду та постановою від 10.02.2021 зазначені вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.
54. Слід зауважити, що в постанові від 10.02.2021 Великою Палатою Верховного Суду зазначено: "позивач (у цій справі є боржником) був звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, а дії контролюючого органу з пред'явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства".
55. Наведеним вище спростовується довід скаржника про невірне застосування судами положень пункту 9-4 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у цій справі.
56. Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 805/2819/18-а, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу Офісу великих платників податків Головного управління Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2017 № Ю-53-17 на загальну суму 26 517 040,49 грн. Зобов'язано Офіс великих платників податків Головного управління Державної фіскальної служби зарахувати сплачені Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" з 01.01.2016 грошові кошти в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу. Зобов'язано Офіс великих платників податків Головного управління Державної фіскальної служби виключити з інтегрованої картки Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн.
57. 11.03.2021 податковим органом на підставі даних інтегрованої картки платника податків знову було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-137308-53 на загальну суму 26 517 039,99 грн.
58. 07.04.2021 представником боржника була подана скарга до Державної податкової служби України щодо скасування вимоги від 11.03.2021.
59. 03.06.2021 Директором Департаменту адміністративного оскарження прийнято рішення про задоволення скарги від 07.04.2021, вимогу від 11.03.2021 скасовано та вирішено вважати її відкликаною. Також зобов'язано податковий орган привести у відповідність інтегровану картку платника.
60. Таким чином, проаналізувавши наведені обставини та судові рішення, беручи до уваги принцип res judicata, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій цілком вірно дійшли висновку про відсутність підстав для визнання вимог кредитора в цій частині, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 805/2819/18-а, яке набрало законної сили 19.08.2020, податковий орган зобов'язано виключити з інтегрованої картки платника боржника заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн, а Директором Департаменту адміністративного оскарження скасовано вимогу ГУК ДПС у Донецькій області від 11.03.2021 щодо сплати боржником вказаної суми та визнано її відкликаною із зобов'язанням ГУК ДПС у Донецькій області привести у відповідність інтегровану картку платника.
61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
62. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
63. У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
64. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області за вх. № 11367/2021 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2021 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн) у справі № 905/857/19 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Білоус