29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" липня 2022 р. Справа № 924/42/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В., при секретарі судового засідання Крупській В.В, розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"
до ОСОБА_1
про стягнення 75636,36 грн. основного боргу, 22030,23 грн. процентів за користування кредитом
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 04.07.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача 75636,36 грн. основного боргу, 22030,23 грн. процентів за користування кредитом на підставі кредитного договору № 2787614159-КД-2.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, зокрема на те, що між AT КБ "ПриватБанк" та фізичною особою-підприємцем Собчук Олегом Всеволодовичем було укладено кредитний договір № 2787614159-КД-2, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 83200 грн. в обмін на зобов'язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами договору.
При цьому, сторони узгодили, що за користування кредитними коштами відповідач сплачує відсотки у розмірі 30% річних (пункти А.6. договору), а термін повернення кредитних коштів 25.11.2021 року (пункт А.3. договору).
В подальшому, як стверджує позивач, 30.09.2020р. відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпрйсмців та громадських формувань.
Однак, позивач зауважив, що в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін, не сплатив відсотки та винагороду.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов.
Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, враховуючи при цьому зміст положень ст. 202 ГПК України. Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
26.11.2020р. між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банком) та фізичною особою-підприємцем Собчуком Олегом Всеволодовичем (позичальником) було укладено кредитний договір №2787614159-КД-1 від 26.11.2020р., відповідно до п. 1.1. якого банк, за наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Невідновлювальна кредитна лінія (кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточні рахунки одержувачів.
У пункті А договору визначені істотні умови кредитування.
Відповідно до п.п. А.1, А.2, А.3, А.5, А.6, А. 6.1 договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту. Ліміт цього договору 83200грн. на погашення заборгованості за договором №б/н від 17.01.2020р. Термін повернення кредиту 25.11.2021р.
Зобов'язання позичальника забезпечуються договором поруки №2787614159-ДП-2/1 від 26.11.2020р.
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 30% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 35% річних. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави-порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору та дати початку нарахування.
Пунктом А.7. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів сплати кредиту, позичальник сплачує відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 40% річних.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що позичальник зобов'язується: сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3. цього договору (п.п. 2.2.2 п. 2.2. договору); повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору (п. 2.2.3).
Розділом 4 Договору передбачено порядок розрахунків.
Так, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2., 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п.п. А.6, А.6.1. цього договору (п. 4.1); відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.7 цього договору (п. 4.2); розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунка до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.7. договору); нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п. 4.8. договору); позичальник має право сплатити проценти достроково, при цьому нарахування процентів здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 4.7, 4.8. цього договору.
Згідно із п. 5.1. договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань за сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п.п 2.2.2, 4.1., 4.2., 4.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2. цього договору, винагороди, передбаченої п. 4.10. цього договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (п. 6.1.).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (п. 6.2.).
Договір підписаний сторонами за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису.
Додатком №1 до договору є Графік зменшення поточного ліміту, згідно якого щомісячний платіж по погашенню основної суми боргу становить 6933,33 грн. починаючи з 26.12.2020р. до 25.11.2021р.
Додаток №1 до договору підписаний сторонами за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису.
На виконання умов кредитного договору від 26.11.2020р. позивачем надано відповідачу кредитні кошти у сумі 83200 грн., шляхом перерахування на рахунок відповідача, що підтверджується Випискою по рахунку за період з 02.12.2020р. по 13.12.2021р., яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до Виписки по рахунку акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" за період з 02.12.2020р. по 13.12.2021р. ОСОБА_1 було перераховано в погашення основного боргу по кредитному договору № 2787614159-КД-2 31.12.2020р. 6933,33 грн., 31.01.2021р. 628,91 грн., 03.02.2021р. 1,40 грн., тому сума заборгованості по основному боргу за кредитним договором становить 75636,36 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем в добровільному порядку заборгованості у сумі 75636,36 грн. по кредиту та 22030,23 грн. процентів за користування кредитом, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення її в примусовому порядку.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Підставою звернення акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із позовом до суду є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 26.11.2020р., укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та фізичною особою - підприємцем Собчук О.В.
Згідно із п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
(Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18).
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин (в даному випадку спір виник через невиконання основного договору, що є господарським), регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Судом встановлено, що 26.11.2020р. між АТ Комерційний банк "Приватбанк" (банклм) та фізичною особою-підприємцем Собчук Олегом Всововлодовичем (позичальником) було укладено кредитний договір №2787614159-КД-2, відповідно до умов якого банк, за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Невідновлювальна кредитна лінія (кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточні рахунки одержувачів.
Відповідно до п.п. А.1, А.2, А.3, А.5. договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту. Ліміт цього договору 83200 грн. на погашення заборгованості за договором №б/н від 17.01.2020р. Термін повернення кредиту 25.11.2021р.
Зобов'язання позичальника забезпечуються договором поруки №2787614159-ДП-2/1 від 26.11.2020р.
У додатку № 1 до кредитного договору сторонами погоджено Графік зменшення поточного ліміту, згідно якого щомісячний платіж по погашенню основної суми боргу становить 6933,33 грн. починаючи з 26.12.2020р. до 25.11.2021р.
Згідно із ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти в сумі 83200грн. за кредитним договором, що відображено у банківській виписці.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною третьою наведеної правової норми передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як передбачено ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що кінцевий термін погашення кредиту за кредитним договором №2787614159-КД-2 від 26.11.2020р. станом на момент звернення позивача до суду з позовом настав, при цьому наявними в матеріалах справи доказами підтверджено порушення строків повернення кредитних коштів згідно погодженого сторонами графіку.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідач не повернув отримані кредитні кошти, не спростував наявності заборгованості за кредитним договором №2787614159-КД-2 від 26.11.2020р., не надав докази погашення заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 за кредитом в розмірі 75636,36 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Підпунктами 2.2.2. пункту 2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3. цього договору.
Згідно із п. 4.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2., 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п.п. А.6, А.6.1. цього договору.
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних (п. А.6 кредитного договору).
Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2. договору здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8. договору.
Відповідно до п. А.8. договору, проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, відповідно до Графіку, який є невід'ємною частиною договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору.
Зі змісту п. А.7 та п. 4.2. кредитного договору вбачається, що відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1. цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 40% річних.
У Додатку №1 до кредитного договору від 26.11.2020р. міститься Графік зменшення поточного ліміту із зазначенням суми кредиту та суми відсотків до погашення.
Як встановлено судом, фізичною особою ОСОБА_1 порушено терміни погашення заборгованості в розмірі 75636,36 грн. за кредитним договором.
Як вбачається із розрахунку та виписок по рахунку (по процентах) вбачається, що позивачем на підставі умов кредитного договору здійснено нарахування відсотків за користування кредитом станом на 13.12.2021р. у сумі 22030,23 грн., яка заявлена до стягнення з відповідача.
Нарахування процентів здійснено позивачем з урахуванням положень кредитного договору, тому заявлена до стягнення сума процентів підлягає стягненню на користь АТ КБ „Приватбанк".
З огляду на зазначене позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України, а також перебування судді у відпустці) остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 19.07.2022р.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, ідентифікаційний код 14360570) 75636,36 грн. основного боргу, 22030,23 грн. процентів за користування кредитом, 2481 грн. відшкодування судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.07.2022р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 zapros.v.sud@privatbank.ua 3 - відповідачу - АДРЕСА_2