13.07.2022 Справа№914/1456/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали
заяви:Благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтерський центр «Схід», м. Дніпро,
про:забезпечення позову.
У справі за позовом: Благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтерський центр «Схід», м. Дніпро,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Алін Інвест», м. Львів,
про: стягнення 173'779,99 грн.
За участю представників сторін:
позивача:Ремез К. І. - адвокат (в режимі відеоконференції),
відповідача:не з'явився.
Встановив.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтерський центр «Схід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алін Інвест» про стягнення 173'779,99 грн.
Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Ухвалою суду від 06.07.2022 задоволено заяву позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.07.2022.
Водночас, заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.07.2022 про, що постановлено відповідну ухвалу 06.07.2022.
Позиція позивача.
Благодійна організація «Благодійний фонд «Волонтерський центр «Схід» зареєстрована та здійснює свою діяльність 01.04.2022 з метою забезпечення потреб Збройних сил України за рахунок благодійних внесків. Позивач є неприбутковою організацією відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Одним із основних видів діяльності позивача є придбання автомобілів для військових, здійснення їх ремонту у разі потреби та доставка на місце дислокації.
Позивач здійснює свою діяльність виключно за рахунок благодійних внесків фізичних та юридичних осіб.
У зв'язку із численними запитами військових частин на забезпечення автотранспортом, позивач здійснює безперервний пошук осіб, що мають змогу на оплатній або безоплатній основі поставити автомобілі та здійснити їхній ремонт у разі потреби.
Перерахування коштів було здійснено виключно для організації негайного забезпечення Збройних сил України автомобілями, необхідними для виконання бойових завдань для захисту територіальної цінності та суверенітету України, а також життя та здоров'я громадян.
Проте відповідач під час дії правового режиму воєнного стану, будучи проінформованим позивачем про мету та цілі своєї діяльності, з невідомих позивачу мотивів та підстав вирішив набути суттєву суму грошових коштів, що є благодійними внесками юридичних та фізичних осіб, та не укладати із позивачем правочинів, не надавати послуги, необхідні не позивачу - а Збройним силам України та державі, уникати контактів та не повертати грошові кошти позивачу, який міг би використати їх на нагальні потреби армії, а не на задоволення власних інтересів відповідача.
Зважаючи на те, що ціна позову є значною, мета діяльності позивача та направленість використання цих грошей є забезпечення виконання Збройними силами України бойових завдань для захисту територіальної цінності та суверенітету України, а відповідач є ненадійним партнером та суб'єктом господарювання, вважає, що існують об'єктивні підстави для забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Позиція суду.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Аналогічна позиція викладена і в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 173'779,99 грн, правові підстави збереження та набуття яких відсутні.
Обґрунтовуючи підстави поданої заяви про забезпечення позову, заявник вказує про те, що відповідач після отримання коштів перестав виходити на зв'язок з позивачем, не надав жодного документу - договору, рахунку, акту, тощо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16).
Як вбачається з проведеного судом аналізу обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову, з урахуванням відсутності доказів, якими сторона обґрунтовує заявлені вимоги та враховуючи, що заявником не доведено в порядку статей 13, 73, 74, 76 - 79 ГПК України можливих труднощів, що можуть виникнути під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову, а тому у задоволенні такої необхідно відмовити.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтерський центр «Схід» (вх. № 2078/22 від 05.07.2022) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділок IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 18.07.2022.
Суддя Трускавецький В.П.