79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.07.2022 справа № 914/731/22
Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)», м. Стрий, Львівська область
про: стягнення заборгованості в розмірі 337 584,35 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кабаль К.І. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» про стягнення заборгованості в розмірі 837 584,35 грн.
Ухвалою від 21.04.2022р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.05.2022р.
В судове засідання 24.05.2022р. з'явився представник позивача. Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, ухвалою від 24.05.2022р. розгляд справи було відкладено на 21.06.2022р.
Водночас, від представника позивача поступила заява про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем на суму 500 000,00 грн.
Відтак, з урахуванням поданої заяви, позивач підтримує позовні вимоги на суму 337 584,35 грн.
Ухвалою від 21.06.2022р. заяву про зменшення позовних було прийнято. Крім того, цією ж ухвалою судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2022р.
В судове засідання 05.07.2022р. з'явився представник позивача, відповідач явку свого представника не забезпечив.
Перед початком розгляду справи по суті представником позивача було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 150 000,00 грн. Натомість, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення 187 384,35 грн. заборгованості.
Після заслуховування даного клопотання суд перейшов до розгляду справи по суті, представник позивача виступив зі вступним словом та на стадії дослідження обставин справи та поданих доказів.
В судових дебатах представник позивача просив суд задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 187 384,35 грн. основного боргу та судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. Водночас, при ухваленні рішення, позивач просив суд повернути частину сплаченого судового збору, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог в частині 500 000,00 грн. боргу та в частині закриття провадження в розмірі 150 000,00 грн.
В ході розгляду справи по суті, судом було встановлено наступне:
Згідно з п. п. 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (далі - Правила), договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
18.12.2018р. відповідач приєднався до публічного договору заявника про постачання електричної енергії споживачу шляхом подання заяви-приєднання споживачем на умовах комерційної пропозиції № 5, яка є додатком 2 до цього договору, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача.
За умовами цього договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а останній оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов договору.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією, а саме до 23 числа місяця, що передує розрахунковому періоду.
Пунктом 4.12 Правил передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р., до запуску електронної платформи адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго», до мереж якого є приєднання електроустановки відповідача)
Згідно цієї комерційної пропозиції, остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію виставляється на початку періоду наступного за розрахунковим.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.
Як зазначає позивач, обсяг спожитої відповідачем електроенергії за спірний період лютий - березень 2022 року становить 168 094 кВт/год., що підтверджується актами приймання-передачі, які підписані між ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго». Однак, за твердженням позивача, за періоди листопад-грудень 2021 року та січень-березень 2022 року відповідач не здійснив повної оплати та на момент подання позову допустив заборгованість в розмірі 837 584,35 грн. згідно поданого розрахунку.
Крім того, судом було встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідач частково добровільно сплатив борг, спочатку на суму 500 000,00 грн. на підставі платіжних доручень №1865 від 28.04.2022р., №1966 від 06.05.2022р., №1968 від 13.05.2022р., №1873 від 30.05.2022р., №1874 від 31.05.2022р., №1875 від 08.06.2022р., №1879 від 14.06.2022р., а згодом ще на суму 150 000,00 грн. згідно платіжних доручень №1972 від 20.06.2022р, №1887 від 24.06.2022р., №1892 від 30.06.2022р.
Так, ухвалою від 21.06.2022р. було прийнято заяву позивача та зменшено позовні вимоги на 500 000,00 грн. до 337 584,35 грн.
Водночас, в ході розгляду справи по суті позивач просив суд при ухваленні рішення провадження у справі в частині 150 000,00 грн. закрити, а решта позовних вимог задовольнити.
При прийнятті рішення, суд входить з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання електричної енергії у формі заяви-приєднання від 18.12.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки енергоносіїв.
За спірні періоди листопад-грудень 2021 року та січень-березень 2022 року позивач поставляв, а відповідач споживав електроенергію, що підтверджується актами приймання-передачі фактичних обсягів електроенергії.
Судом встановлено, що станом на 19.04.2022р. (момент звернення до суду з позовом) відповідач не здійснив оплату спожитої електроенергії відповідно до виставленого 12.04.2022р. рахунку на суму 837 584,35 грн.
Однак, з відкриттям провадження у справі відповідач почав частково погашувати заборгованість. Так, з 28.04.2022р. по 14.06.2022р. відповідачем було сплачено на користь позивача 500 000,00 грн. Як вже зазначалося вище, з приводу наведеного позивачем подавалася заява про зменшення позовних вимог, яка була судом розглянута та задоволена.
В той же час, в ході розгляду справи по суті, позивачем були ще представлені докази погашення боргу відповідачем на суму 150 000,00 грн., а тому в частині даної суми позивач просив суд провадження у справі закрити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, оскільки із залишкової суми боргу в розмірі 337 584,35 грн., до ухвалення судом рішення, відповідач добровільно сплати борг в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1972 від 20.06.2022р, №1887 від 24.06.2022р., №1892 від 30.06.2022р., то в цій частині позовних вимог, провадження підлягає закриттю.
Однак доказів сплати решта суми боргу в розмірі 187 584,35 грн. відповідач суду не надав.
З огляду на наведене, на момент ухвалення судом даного рішення, заборгованість відповідача перед позивачем складає 187 584,35 грн., позовні вимоги про стягнення яких підлягають до задоволення.
Крім того, у зв'язку із зменшенням позовних вимог та частковим припиненням провадження у справі, позивач подав заяву про повернення частини судового збору сплаченого при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертає за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як встановлено судом, при поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 12 563,77 грн.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в розмірі 187 584,35 грн., то судовий збір підлягає до стягнення з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 810,76 грн. Натомість, судовий збір в розмірі 9 753,01 грн. підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 150 000,00 грн. основного боргу - закрити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Яворницького, 41, код ЄДРПОУ 33797665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130) 187 384,35 грн. заборгованості та 2 810,76 судового збору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» частину сплаченого при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 9 753,01 грн.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2022р.
Суддя Юркевич М.В.